Новинки

Во́рони

Щоб у душу твою не плюнули — Її треба тримати замкненою, Бо ті, з дзьобами злими, во́рони Душу зорають й кинуть зраненою. Їм би біль відшукати схований І припасти до ран радісно, Щоб та мрія твоя врятована Не злетіла над їх безжалістю. Ти не кожному вір всміханню, Бо у фальші цей люд застряг. Для таких - всі чужі страждання Лише привід для власних розваг. Бережи у собі добро, Негатив ти з себе витрушуй, Захистить знов і знов тепло Навіть замкнену світлу душу.

Без тебе усе не так

Тата Ашаннiя

Без тебе усе не так... І холодно, і самотньо. Годинник карбує такт, А спогад летить в безодню. І кава втрачає смак, І ранок блідий, мов стіни. Чекаю найменший знак, Щоб вирватись із руїни. Ти - життя мого водограй,, Мій промінь у сірій імлі. Будь ласочка, не зникай, Мій всесвіте на землі.

чужі закони

bandagemaniac

сидим на холоді, навколо клопоти це наш вибір які ми оберемо сторони не йду за вітром, і навіть цим літом сквозняк блукає мовчки моїм світом та мені не страшно, хоча це лячно коли стіни без жалю тиснуть мрачно чому взагалі тобі потрібно битись хоч би люди стали менше злитись цінуй своїх рідних, знаю! ти ще памятаєш рідну браму? якого біса ти ще не вдома? спробуй доберись туди без лома ти чужий нам тут чи там а де я не похуй вам? тільки доливаєте у вогонь і в мене все більше безсонь та яке тобі діло відвали! даже не знаєш як мене звати так, власні гріхи мене не вразять тож не суй голову куди не влазить! свято ховається, вітер ламається ліс від заздрістних шумів тихо хитається в товпі не звично живо, хоч граю криво слова розгулують по вулиці правдиво здіймається крик, бо знов хтось зник моє серце не чіпляє я до такого звик! винищувати інщий народ таке може придумати тіки урод знаю що ми типу всі незламні та ніхто не згадує порухи безжальні і як щоночі сон покидає як тіки наступний знайомий вмирає я знову у школі на коридорі не знайду собі місця, отакої! нікоми з них ця біль не знайома хоча це не дивно— вони удома тільки не руш моїх стін ламких ти не знаєш життя по законам чужих!

ностальгія

bandagemaniac

я не хочу жити в бігах також не хочу як на ножах мені б трохи миру і тепла і зацвіте моя весна но бурі надто гучні в степах вони осідають на моїх плечах якщо й думав шо це мине жаль, но воно все більше гниє я ще помню був в мене друг щоліта разом, сміх лунав навкруг та дорога вмить закрилась мені лишила його самого десь у дворі хоч час крізь пальці стікав все ще хочу щоб він знав я про тебе не забуваю братішка попри те шо між нами інтрижка я скоро вернусь додому і ми разом, погуляєм по рідному району ти просто трохи зачекай, не втрачяй надію колись можливо я ще в щастя повірю 28.5.2026

жити

bandagemaniac

не перебивай тишину вона так хотіла слова забудь про зайву глибину я знаю про що йде мова вип'ємо в тебе кави забувши про деталі не запитуй "як там справи" знаєш же, я шукаю моралі забудь про мене, забудь про ночі проплакані сльози неменучі я так хочу жити, так хочу бути не сповна розуму ці люди бігають нервовими дахами не спроможні літати з нами забудь про мене, забудь про певне я так хочу жити сам без тебе кава залишила гіркоту у горлі стало надто сухо навіть як лило всю суботу в нашому підїзді глухо я чув хтось попрощався та мене там не було коли знову закохався зрозумів що це було тупо 16.5.2026

люблячий мужчина

bandagemaniac

як так все склалось як життя обернулась від проблем весь час ховалась та з тобою доля всміхнулась перший день ніколи не забуду ти прогнав всю мою простуду одним махом, показав під чиїм живу дахом після п'яниць буває, з кута в кут посуда літає та я не тікаю, ти все ще мене любиш я знаю не піднімаю щодня, коли звонить моя рідня 6.5.2026

журба

bandagemaniac

чому так темно на душі усіх погляди мов оголені ножі яке ж життя не справедливе цілі ночі все л'ются зливи і настунила знов зима ми в Люби знов крадем коня і хоч ця баба не проста ми будем бігати щодня стераючи взуття, на покраю життя та це все лиш моя журба-а мій комфорт ховається в барака-ах де блатний бізнес не в краватка-ах калюжі покажуть знов моє лице он з космосом зливаєтся в одне і настунила знов зима ми в Люби знов крадем коня і хоч ця баба не проста ми будем бігати щодня стераючи взуття, на покраю життя та це все лиш моя журба-а 12.5.2026

не від тебе

bandagemaniac

у тиші безцільних парт рахували як сплине март у рухах палав сором як же голосно плив ворон у відповідь на морок написав листів зі сорок тобі цього не досить про ласку тіло просить та не від тебе не від тебе не сховаюсь сам від себе не від тебе не від тебе тільки не берись за мене прогнилі замки розірви від гріха подалі відійди не від тебе не від тебе прошу забудь про мене 11.5.2026

згадую забуте

bandagemaniac

сьогодні сонце засвітіло знову і ще не час вертатися додому та двері твого дому мене тримають на порозі хоч привідкриті та ще не зовсім серце пропостило такт як побачив перший знак на проводі мене залишила чекати прочекав всю ніч, та вже насрати шалений запах одежі по кімнаті ніяк не можу знову не згадати вже лиш плівка згадає всі деталі що плелись по нашій спальні календарь вже цілий пролистався від того часу як з тобой розстався про кінець печальний всі добре знали нині справді тебе забуваю та йду далі 27.4.2026

вже пізно

bandagemaniac

ой щось засиділась гадаю треба спати та як заснути знаючи що з когось голови не вилізаю? що когось усміхатись заставляю? що хтось шукає погляд мій а я давно знайти не можу свій? у світу дах їде по тихеньку хоч мій давно скотився далеченько можливо порівняти ці простуди? чи другий берег не може заснути як в моїй кімнати світо згаснути? нехай воно пливе нехай море принесе те що ми не можемо сказати хоч нам так легко показати як це співати ні про що? чи знаю я хоть щось? повіки не витримують триматись і слова не можуть вже читатись гаразд, гаразд я зрозуміла тепла ковдра ноги вкрила хоч моє тіло охололо я зранку встану зновуой щось засиділась гадаю треба спати та як заснути знаючи що з когось голови не вилізаю? що когось усміхатись заставляю? що хтось шукає погляд мій а я давно знайти не можу свій? у світу дах їде по тихеньку хоч мій давно скотився далеченько можливо порівняти ці простуди? чи другий берег не може заснути як в моїй кімнати світо згаснути? нехай воно пливе нехай море принесе те що ми не можемо сказати хоч нам так легко показати як це співати ні про що? чи знаю я хоть щось? повіки не витримують триматись і слова не можуть вже читатись гаразд, гаразд я зрозуміла тепла ковдра ноги вкрила хоч моє тіло охололо я зранку встану знову 27.4.2026