Новинки

Дурненька

Радію... Новому дню, Соняшнику у вазі, Твоїм скупим рядкам, Незграбності мами. Щирості сестри, Доброті брата. Музиці друга, Вітру... Він зачинив вікно... Тебе не чути давно... Це і засмучує, Що звеш "дурненька", Що не розумієш. Не бачиш. Коли розгублена, Коли зленька. Для тебе завжди буду Милою Пухнастою Булочкою. А ти будеш ранити і називати "дурочкою". (22.07.2018р Переклад 2025 рік. Бережіть своїх рідних)

Тримай себе в своїх обіймах

Аліса Боняр

Тримай себе в своїх обіймах, Нехай тобі завжди болить. Моя любов і моя мить дають тобі твоє життя. Ти зберігаєш своє "Я". Це божевілля! Божевілля це життя...

Ô mon joli garçon

ʏaʏa

Ô mon joli garçon Pourquoi es-tu si loin de moi ? Je sens encore sur mon menton Le doux toucher de tes doigts Ma peau me brûle, il fait trop chaud Et aussitôt, il fait trop froid Je coule doucement au fond de l'eau À chaque fois que je pense à toi Ô mon joli garçon Quand me reviendras-tu ? Quand pourrais-je entendre le son De ta belle voix qui me tue ?

Я не хотів...

П'еро

Я не хотів помирати отак: У темряві. Сам і не сам. Одиноко. Коли навкруги, де не кинути око, Цвіте лиш є жалібно мак. Я не хотів згасати умом: Помалу. Дуріти. Від втоми конати, Дивитись на світ через жалості ґрати, І в темряву впасти притьмом. Я не хотів летіти у низ: Проклято. Глибоко. Зболілий навіки, Як крила обірвуть у любої Ніки, В черговій із психіки криз. Я не хотів... Та зникаю тепер: У ніч. У безодню. В мирськії глибини. Немає в мені ні життя, ні людини. Так ранок із сонцем умер.

Сповідь

Vl D

Моя сповідь проста, наче ніч зміняє день. Мене полонив диявол у чоловічому тілі. Щасливий роман став пасткою для моєї свободи. Він зламав мою волю й полонив мене, роздробив, як м’ясник свою здобич. Розпочнемо ми сповідь зі спокуси, яку він мені подарував, спокусаючи своїм смаком аб’юзу в його руках: «Вкуси мене своїми вустами, впиваючись у мою горлянку, немов ти хижак на полюванні. Вбий у мені цю притерну прив’язку до тебе, розлучаючи моє серце із розумом. Зв’яжи мої руки за спину, стягуючи кожен м’яз на тілі. Завдай мені болю, немов ти мій особистий сталкер у тіні. Залиш свої мітки на тілі, зроби мене своєю полонянкою, зламавши моє життя по ночах». Зламай мої крила, Володарю мій! Збери мої сили у банку бажань, поклади її в темний куток страху в комоді. Переламай бажання до життя, прикуй до ліжка холодними кайданами. Став мене на коліна щоночі, щодня. Змушуй мене молитись на тебе, кажучи, що ти мій Володар життя! Переломи моє серце навпіл, промовивши мене своєю рабинею. Спопеляй в мені цю притерну прив’язку. Души, впивайся своїми кігтями у мою душу. Пристав до моєї скроні та вистрели з рушниці, вибиваючи з мене кохання, яке бачила в минулому. Володій мною, мій Господар! Катуй і вбивай мене щодня. Насолоджуйся цим процесом, розтягуй смак перемоги наді мною. Заполучай мої крики звірячі, наповнюючи кров’ю чашу, смакуючи її що вечора. Катуй кістки, що тріщать до втрати свідомості. Я вже покірна. Я вже пуста. Моєї волі не стало давно, як і гордості, що розчавлена тобою. Ти розтоптав їх усіх, як осіннє листя під ногами. Відбиток твоїх чоботів назавжди залишить слід на моєму обличчі, наче ті рани, що ти наніс на тіло моє. Моє тіло зломлене, покірне твоїй волі назавжди. Я — той раб під дверима господаря. Ти спалив моє життя до тла. Ти згубив мою душу повільно, немов як люди вбивають планету. Ніхто не почує мій голос — тільки ти насолоджуєшся моїм криком у тьмі. Ти згубив мене всю. Мій особистий, Темний, Гордливий, Кат.

Остання відпустка.

ЕЛА Троянська

Ось незабаром день такий наступить І хтось щось точно переступить. Один – рубіж. Інший – поріг. І сотні, тисячі доріг відкриє світ нам безкінечний. А той, хто легкий і безпечний, В ньому загубиться... А я... Пишу всі ці оце слова на рубежі тих днів, коли поїду. Коли ще можу спати до обіду, Коли летить душа моя На крилах радості. І я Востаннє так відпочиваю, свободу в грудях видихаю ..... Вперед же рухатися, друзі та сім'я!!! (11,02,2018р. Переклад 2025р.)