Listen to me, land rats!
I'm a pirate, my place at sea,
I'm not a servant, a rat, a scum.
Fear the captain's wrath.
On Board my alcohol and gold,
I keep kings at Bay,
Over my head a solid reward,
But who wins? Ha ha ha!
I found captain Hook's treasure.,
Friendship I lead with a blue beard,
I can't be defeated by a common man.
I'm Captain Jack Sparrow!
Було йому так літ зо двадцять п'ять,
А у очах безодня майоріла.
Хотів він щастя тихе повстрічать,
Однак нікому не було вже діла.
Одна між всіх поктнута душа,
Якої відвернулися чужії.
І в темряві, все щастя полиша -
У Небеса летять розбиті мрії.
Розпач і радість в тиші й самоті.
Печаль і щастя у проклятій думі.
Молитва розчинилась в пустоті,
А очі вже втонули в чорні сумі.
І він у скорбі вийшов на амвон,
У тиші церкви тихо так молився.
Поміж старих, потрісканих ікон,
Усе на гору дивлячись - хрестився.
Ты говоришь,что мир жесток,
Но продолжаешь верить в ложь.
Наивно так снимая маску,
Ты открываешь мир родной.
Постой!Остановись!Не стоит!
Затихни,чтоб услышать суть.
И промолчи,когда не стоит,
Побудь другим, когда не тот.
Бывает нужно просто быть
И нить сплетенья отличить.
Ты говоришь,что мир жесток..
И без защиты ты..умрёшь.
20.05.25
Говорять, є такі люди —
ті, що самі шукають самотність.
Не бояться її, не тікають,
а мовчки сідають поруч.
Вони дивляться в небо без слів,
спостерігають за квітами вдень.
Та самотність — не ворог, не карма,
не крик у подушку вночі.
Це ніжність, загорнута в тишу,
це просто момент, коли серце
втомилось від зайвих речей.
Її не бояться — приймають,
як дім, що в душі збудували.
Вони не від світу тікають,
а просто часом — в собі зникають.
Щоб серце трохи спочило,
щоб світ на паузі став.
Щоб спогади не мовчали,
а спокій у жилах співав.
Такі люди — прості, інакші,
у натовпі — з тишею на “ти”.
І навіть серед гучної маси
вони обирають піти…
Не назавжди. Лише трохи.
В свій світ, де самотність — не гріх.
Де в тиші знаходиться правда
і сила в мовчанні без слів.
В душі моїй завжди царить весна.
Весна – чим не наземна досконалість?
Дари природи, сонця жовтизна
І небеса – диви́ни небувалі.
Світанок оживляє спів пташок,
Чарує віки бла́госна погода.
І скоро на поверхні сторінок
Пробудьться уславлюючі оди.
Весна! Весна! Усі це раді знати,
Навколо починається цвітіння.
Весна зуміла біль утамувати,
Зігріла серце сонячним промінням.
Весна-краса, жива і бездоганна,
Небесний ідол, розтопивший лід.
Мій темний світ став милим і коханим,
Допоки попрощатися не слід.