Аліса Боняр
2026-03-11 18:45:54
Думки вголос
Пам'ятаю як намагалася ухопити останній промінь, останню іскорку життя, присутності у дні, бо знала що завтра воно закінчиться. Там, де постійне напруження, страх, потрібно багато спокою. Тому я вранці читала книги, прокидаючись за дві години до роботи і займалась йогою перед тим, як піти туди, де моя воля і часточка невинної радості в мені розтануть, мов лід на палкому сонці