— Хоча б ти мене не бійся
Коли дівчина спустилася на вигляд, їй було років 17. А насправді їй 21. У неї були дуже гарненькі чорні вушка котика. Кітті запитала:
— Тебе теж ображали у школі.
— Так .
— Хочеш, я тобі допоможу? Тільки обіцяй, мені більше не плакати, добре?
— Так домовились ☺️
— Добре. Тримай цукерку)
— Дякую вам.
— Не дякуй . Ну а поки ти будеш їсти, відведи мене до них.
Хлопчик посміхнувся, і розкривши цукерку, повів дівчину до дітей.
— О! Дивіться!
Сказав їхній лідер....типу головний по злочинам.
— Хто прийшов! Та ще й з ким! Познайомишь?
Він хотів доторкнутися до Кітті, але на його руці з'явилася подряпинка. Спочатку одна, потім друга, а потім і третя, і четверта, і п'ята, і шоста. І так продовжувалося поки на його одній не з'явилося півсотні таких подряпин. Хлопець почав плакати, і запитав.
— За що ти так зі мною?!
— Тому що ти потвора! Ще посмієшь до нього хоча б пальцем доторкнутися, я подзвоню твоїм батькам. І розкажу який ти поганий хлопчик.
Вони пішли до Зябрика. Його батьки дуже сильно розізлились за те , що він не попередив про гостей. Але він пояснив, що він її стрів у лісі, випадково, і вона допомогла йому розібратися з хуліганами. А тому, вони просто не можуть розійтися, не подружившись. І не пригостивши дівчину смачним. Він дав їй льодяник 🍭, який йому дав продавець, побачивши який він засмучений жорстокістю всього світу. Сказавши, не сумувати. Тоді Кітті запитала:
— Якщо він в тебе один, тоді чому ти віддаєш його мені?
— Тому що ти дуже добра.
— Доречі. Де ти живеш?
— А що? Хочеш втекти зі мною?
— Так. З тобою ми будемо, як брат і сестра.
— Ну добре. Пішли. Тим паче, що батьки тебе і шукати не будуть. Вони б залюбки віддали тебе мені. Тому, ходімо зі мною)
— Ходімо!)