Тато, а чому ти пишеш?
Маленька, темна, тепла кімната. Сідий чоловік, зігнувшись над папірцями, пише. Доноситься запах котлет та сміх дитини.
До чоловіка підбігає кудрява дівчинка. Вона сідає на диван біля батька, роздивляється його. Через декілька хвилин запитує:
- Тату, а чому ти так багато пишеш?
Чоловік відкладає ручку і дивиться на доню. Його очі затуманені, і знадобилося трохи часу, щоб зрозуміти запитання.
- Розумієш, Ліза, якщо я не буду цим займатися кожен день, то втрачу вміння.
- Чому?
- Тому що забуду прийоми та правила.
- А навіщо взагалі писати, якщо це займає стільки часу?
Чоловік пересів до дівчинки, обійняв її та сказав:
- Я буду з тобою чесним. Письменники бояться цього запитання, адже людство ставить перед ними завдання повчати, доносити великі ідеї. Розважаюча література зневажається. Я цього не розумію. Не завжди ж людям вчитися.
Чому ж я пишу? З однієї сторони, хочеться слави, уваги, відгуків, впливати на думки. Доносити таким чином, щоб сказали: "Вау!". З другої - виливати емоції, говорити про те, що хвилює, виражати своє "я" в суспільстві. З третьої, хочеться стати краще, ніж вчора. Закручувати сюжети цікавіше, писати красивіше, героїв робити реальніше. Тримати читача у напрузі до самого кінця. У мене немає великої ідеї, є тільке те, що вважаю потрібним сказати.
- Тату, схоже на те, що ти маніпулюєшь людьми.
- Ні, доцю, я просто у цікавій формі доводжу свою думку. Вони самі хотять такої маніпуляції.
- Так ти для себе пишеш чи для людей?
- Хто його знає. Ми обидва цього потребуємо.
До чоловіка підбігає кудрява дівчинка. Вона сідає на диван біля батька, роздивляється його. Через декілька хвилин запитує:
- Тату, а чому ти так багато пишеш?
Чоловік відкладає ручку і дивиться на доню. Його очі затуманені, і знадобилося трохи часу, щоб зрозуміти запитання.
- Розумієш, Ліза, якщо я не буду цим займатися кожен день, то втрачу вміння.
- Чому?
- Тому що забуду прийоми та правила.
- А навіщо взагалі писати, якщо це займає стільки часу?
Чоловік пересів до дівчинки, обійняв її та сказав:
- Я буду з тобою чесним. Письменники бояться цього запитання, адже людство ставить перед ними завдання повчати, доносити великі ідеї. Розважаюча література зневажається. Я цього не розумію. Не завжди ж людям вчитися.
Чому ж я пишу? З однієї сторони, хочеться слави, уваги, відгуків, впливати на думки. Доносити таким чином, щоб сказали: "Вау!". З другої - виливати емоції, говорити про те, що хвилює, виражати своє "я" в суспільстві. З третьої, хочеться стати краще, ніж вчора. Закручувати сюжети цікавіше, писати красивіше, героїв робити реальніше. Тримати читача у напрузі до самого кінця. У мене немає великої ідеї, є тільке те, що вважаю потрібним сказати.
- Тату, схоже на те, що ти маніпулюєшь людьми.
- Ні, доцю, я просто у цікавій формі доводжу свою думку. Вони самі хотять такої маніпуляції.
- Так ти для себе пишеш чи для людей?
- Хто його знає. Ми обидва цього потребуємо.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(8)
Тато, а чому ти пишеш?
Чудово👍
Відповісти
2018-08-04 04:46:50
2
Тато, а чому ти пишеш?
Клас
Відповісти
2021-01-14 11:34:27
Подобається
Тато, а чому ти пишеш?
Класно
Відповісти
2022-01-02 22:37:28
Подобається