Все руйнується
Запис 8 5 квітня 😍Такий хороший, але водночас такий поганий день 😢
Зранку мене розбудили батьки і сказали:"Доню, прокидайся і збирай валізу. Ввечері ми переїжджаємо у Київ". Це був найжахливіший ранок у моєму житті.
Та попри все, я швиденько все позбирала, щоб встигнути зустрітись з Максимом.
Я була на місці об 10:59.Коли на вході у парк я побачила його постать, то я відразу побігла до Макса і обняла його. Він був здивований, адже після вчорашнього, скоріше всього, не можна було очікувати такої реакції.
Потім я почала плакати... Максим не розумів, що сталося, але після того як я йому розповіла про переїзд, він явно засмутився, але запропонував не тратити ні секунди і насолодитись можливо останніми спільними моментами. Весь той час ми гуляли, обіймалися і цілувалися як в останній раз.
І тут (тобто о 18:15) задзвонив мій телефон. Це була мама... Вона наказала мені бігти додому.
Макс провів мене додому і сказав одну радісну новину:"Знаєш, тато вчора мені сказав, що влітку ми можливо переїжджаємо до Києва... Але я не хтів тобі цього казати щоб провести ці години разом... "
У мені взірвався якийсь" феєрверк радості"! Я була настільки щасливою, що тих емоцій не можна передати словами.
І коли я заходила в під'їзд він зупинив мене і сказав :"Ось тобі подарунок ( наймиліший медведик якого я бачила у своєму житті),щоб ти мене не забувала і чекала... " Я нічого не сказала... Лише поцілувала його і пообіцяла скинути свою нову адресу. Він в свою чергу, пообіцяв дзвонити кожного вечора і не любити ніколи і нікого...
Зранку мене розбудили батьки і сказали:"Доню, прокидайся і збирай валізу. Ввечері ми переїжджаємо у Київ". Це був найжахливіший ранок у моєму житті.
Та попри все, я швиденько все позбирала, щоб встигнути зустрітись з Максимом.
Я була на місці об 10:59.Коли на вході у парк я побачила його постать, то я відразу побігла до Макса і обняла його. Він був здивований, адже після вчорашнього, скоріше всього, не можна було очікувати такої реакції.
Потім я почала плакати... Максим не розумів, що сталося, але після того як я йому розповіла про переїзд, він явно засмутився, але запропонував не тратити ні секунди і насолодитись можливо останніми спільними моментами. Весь той час ми гуляли, обіймалися і цілувалися як в останній раз.
І тут (тобто о 18:15) задзвонив мій телефон. Це була мама... Вона наказала мені бігти додому.
Макс провів мене додому і сказав одну радісну новину:"Знаєш, тато вчора мені сказав, що влітку ми можливо переїжджаємо до Києва... Але я не хтів тобі цього казати щоб провести ці години разом... "
У мені взірвався якийсь" феєрверк радості"! Я була настільки щасливою, що тих емоцій не можна передати словами.
І коли я заходила в під'їзд він зупинив мене і сказав :"Ось тобі подарунок ( наймиліший медведик якого я бачила у своєму житті),щоб ти мене не забувала і чекала... " Я нічого не сказала... Лише поцілувала його і пообіцяла скинути свою нову адресу. Він в свою чергу, пообіцяв дзвонити кожного вечора і не любити ніколи і нікого...
Коментарі
Показати всі коментарі
(1)