Видалити публікацію?
Artiomtseva
2020-06-11 18:05:24
Когда-то это было сочинением на зарубежную литературу, я не хотела тратить время на эту ерунду, потому что ЗНО, но мама
Різне
Якби я стала…(фантазія на видозмінену тему «Перевтілення» Франца Кафки) Якби одним прекрасним ранком я змінила свою подобу, більш за все я б хотіла стати трипільською дівчиною. Уявіть… Мої розпущені довгі коси, зібрані кінцями в мішечок, щоб не заважати праці, злегка розвіваються вітерцем. Мені ще невідомі пори року. Я залишаю природу неділимою на сезони і тому мені цей вітерець повсякдень однаково приємний. Я вдягнена в довге полотняне плаття прямого крою без рукавів. Воно розмальоване спереду охрою і червоною фарбою – хною. На ньому намальоване розлоге дерево на весь стан, бо я – дівчина, я можу приносити плоди, я – священна і благодатна в цій своїй природній місії. Моє обличчя і руки вкривають лінії червоної фарби – лінії через ніс і підборіддя, червоні кола на повіках і під очима, зроблені потайки, бо так можна малюватися лише жрицям, а мені так подобається виразність їх погляду. Босими ногами я відчуваю ніжність степового леготу, бо природа ласкавіша зі мною, бо я поважаю її. Я розвожу руки і вдихаю чисте первісне повітря, що сповнює мене радістю і бажанням щось робити для цього світу, себе, всіх. З-під моїх рук виходять загадкові знаки на килимах і посуді, над якими ламатимуть голову нащадки, а для мене це так природно, що не потребує пояснення. Це унікальні пориви, які можливі лише в повній гармонії глибинного єднання з природою. Моя душа спочиває, і я бачу людей мого племені, моїх рідних і відчуваю, що розділяю з ними цю благість. Люди, що навколо мене, не знають своїх імен, але вони знають Всесвіт, бо у дружбі з ним. Вони безмежно прекрасні, бо тут усе прекрасно, і вони відчувають все легко, бо не замислюються над відчутим.
1
12