Кольорова нічна птаха
Кольорова нічна птаха


Чи можна сказати, що сама прекрасна птаха на планеті Земля- це метелик? Гадаю, що так! Проте люди називають її комахою. Яке це мізерне приниження такої прекрасної маленької особи. Навіть я асоціюю себе з метеликом-таким кольоровим нічним. Я нічна птаха! І ніщо не може це змінити. Народилася такою і люблю жити переважно після заходу сонця.

Памьятаю, як до нас в квартиру вночі влітку прилітали такі метелики. Вони були надзвичайно красиві. І хоч ми жили на шостому поверсі та це не заважало їм залітати аж так високо. Вони пурхали над люстрою, не тому що світло їх заманювало а скоріше тепло. Адже нічні метелики бояться самотності і тому летять в доми де є світло-це означає що там мешкають люди і з вони можуть покрасуватися перед ними своїми барвистими крилами. Такими частими гостями вони в нас були, що я стала порівнювати їх з насолодою яку отримують жінка з чоловіком. Мабуть я була романтичною і на той час невинною і вільною духовно, зовсім як вони.

Але вони помирають з настання дня, живуть лише добу-от цю ніч в яку так радісно жваво пурхали в моїй кухні. Жаль визнавати, проте і я померла всередині зовсім як вони. Все прекрасне має початок,але має й закінчення. І якби не хотілося це змінити і жити вічно в моменті окриленості та цьому не бувати- не в цьому світі безглуздих чвар і розтрати життя. Напевно люди би більше цінували своє життя, якби воно було тривалістю в добу. Та і я можна сказати не цінувала, а займалася не тим чим маю і втрачала смак життя через прийняття поганих рішень і людей яких вчасно не відпустила. Життя-складна річ, особливо коли ти думаєш що в тебе багато часу і ти можеш робити все що заманеться. Але іронія в тому, що його вже і не так багато і все може обірватися в любу мить- проте це не змушує нас зупинитися і задуматися над тим чи правильною дорогою ми ідемо і що нас чекає за черговим поворотом.

Так, я асоціюю себе з метеликом, таким кольоровим нічним. Проте мені б його спрагу до життя через яку він проживає хоч і коротке проте яскраве життя. Мені б його обачність і розум, завдяки якому він живе змістовно і не помирає наодинці а прилітає до людей . Мені б його сміливість, показати любов до навколишнього і людей і не соромитися того який ти є і чого прагнеш. От так хочу жити-в моменті і насолоджуватися кожною відведеною мені миттю.

© Марго Форевер,
книга «Метелик».
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Йоганн Алієнте
Кольорова нічна птаха
Дуже ідейна праця. Наче їжа для роздумів
Відповісти
2023-04-08 20:39:31
2