#глава 1
#глава 2
#глава 1
Леся сиділа біля ноутбука і грала ігри. Вона не вчила уроки, не допомагала батькам і взагалі їх дратувала. Вона була важким підлітком. Батьки не могли примусити її щось робити. Зараз якраз розпочались зимові канікули і вона не хотіла зубрити , коли йдуть такі чудові зимові дні. Проте й надвір висовуватись також не збирались. Вона краще пограє ігри, щоб подратувати батьків. Леся, почула якийсь звук за собою і зняла  навушники. Це був тато. Він виглядав якимось стурбованим і не наважувався заговорити. Тому Леся перша порушила мовчанку.
— Що на цей раз вам треба?
— Мені треба тобі дещо сказати,- проігнорував запитання тато,- Ми з мамою вирішили, що ти поїдеш на зимові канікули до бабусі, в село.
Леся дуже зраділа , адже давно мріяла поїхати до бабусі та ще й зимою!!! Проте вигляду не подала, а навпаки зробила вигляд, що не згодна.
— А в мене ви не захотіли спитати?
— Ти що не хочеш провідати бабусю?
— Звісно я її хочу провідати, але про це можна було обговорити зі мною, а не пошепки на кухні.
Тато лише посміхнувся у відповідь і пішов, сказавши Лесі збирати речі. Донька розлютилась на нього, проте це швидко пройшло. Адже їде у мальовниче село, на Поліссі. Їй було плювати, що її друзі їдуть в Карпати або закордон.   Вона згадала, що Іда(її найкраща подруга) на цих  канікулах нікуди не їде. І вона пішла договарюватись з нею та батьками про поїздку.
© Christina_Sarapin,
книга «встигнути до заходу сонця».
Коментарі