♾
Колись коли у царстві кельтів ще жили друїди і магія справжня, і демони ще існували.Жила принцеса,що лякалась ночі але не бачила денного світла.Але вона не завжди була мертвою для світла дня.Як казали в королівстві:"Краса дарована їй від зірок і неба,а очі сяють світлом сонця".Така краса була настільки дивною,що давала друїдам магічні видіння які не з'являлись століття.Друїди охороняли принцесу як рідне дитя.День і ніч навчали магії і древніх знань.І ось в один із звичайних днів принцеса пішла у темний ліс і заблукала у затьмарній димці, так вона втратила своє магічне життя.Туман не розсіювався і чекав одного:"Коли юна відьма зустріне його?"В тумані нічному, що схожий на дим не було ні часу, ні звуків, ні слів.Блука бідна дівчина сама і ось незна коли знайшла вихід вона.Не було туману лиш в печері одній і голос клика:"Йди у темінь дитя!"Принцеса пішла не вагалась ні хвилі.Зайшовши в пітьму голос змінився враз.З ніжного, теплого голосу дива...перетворився на голос могили.Голос як кривду гукав він сповна:"Заходь,не соромся тут тільки дива!"Бідна принцеса не знала,що буде.Адже чека її демон могутній.Гомі чекав,Гомі плекав.Адже життям його була пітьма.І ось краплі сонця летять у обійми.Бідна душа, що прийшла в цю хвилину втратила сонця частинку в цю ж мить.Бідна принцеса плакала зорями.І зорі взлітали в темряву зморену.Отримавши сонце демон вскричав:"Геть!Геть поки ще зорі в очах!"Дівчина плакала довго і довго.Та вже немає світла в долонях.Зникла вся радість цьго життя.Зникла принцеса з історій буття.Зникли і кельти.І друїди на вік.
♾КІНЕЦЬ♾
Коментарі