-Ану, хто пам’ятає, яке скоро свято?-спитала Женя.

-День вчителя…Здається першого жовтня…-почав згадувати Петрик.

-Так! День вчителя! І як ми привітаємо наших вчителів?

-З квітами й цукерками-запропонувала я.

-Банально-Женя сперлася на паркан-треба зробити такий «бум», який  наші вчителі точно не забудуть!

-Твій «бум» на перше квітня ще досі ніхто не забув-згадала я.

-Та це ж зовсім інше-затараторила Женька-та й нічого надзвичайного не буде: кульки, плакати, подарунки…

Ідея з кульками зацікавила нас з Петриком, тому з Женею довелося погодитися. І ми вирішили зустрітися завтра. Чому не сьогодні? А тому що, по-перше, уроків була купа, а виконана «домашка» теж неабиякий дарунок. А по-друге, ні в кого немає ані кульок, аркушів форматуА4, ані блискіток…Тому домовилися що все це придбає Петя, а якщо він забуде…Ні, не забуде.

У суботу Женя зателефонувала мені о сьомій ранку. Розумієте?! У суботу о сьомій! Ще й почала кричати у слухавку що «часу обмаль», «приходь до мене прямо зараз»  і «Петрик вже тут». Коли я прийшла до Жені то побачила… Словом, її постійний безлад по всій кімнаті тільки в цей раз до нього додалися матеріали до творчості. От у такій обстановці ми й мали працювати. Почати ми вирішили з плакатів. Вимазюкавши один одного фарбою ми вивели на плакаті літеру В(яка чомусь скидалася на Ф). Промарудилися  ми три години і плакат «Вітаємо з днем вчителя» був готовий. Щоправда він був весь покритий плямами. Довго ми дивилися на це творіння, аж поки Петрик не видав:

-А давайте його в кабінеті малювання повісимо, мовляв художній абстракціонізм.

Це була геніальна ідея. І ми зробили ще кілька плакатів, цього разу акуратних. Тепер повстала проблема з кульками. Вони ж здуються до понеділка… Тому, ми просто зробили на них святкові написи і намалювали щасливі личка. А в понеділок Женя встане трохи раніше й велосипедним насосом накачає кульки.

-Стривайте, стривайте а як же «бум»?-похнюпилася Женька.

І тут мені спала на думку блискуча ідея:

-А давайте наробимо конвертів, на них напишемо імена та прізвища вчителів і покладемо у кожен конверт шоколадку з листівкою. Тоді, попросимо завуча оголосити по радіо щоб усі вчителі прийшли на термінову нараду до учительської. Вони прийдуть, а там…

Чи треба казати, що Женька відразу підтримала мою думку.
    Все сталося саме так я ми й планували. І незважаючи на те що кульки трохи спустилися й мали дурнуваті гримаси та шоколадки трохи підтанули... Вчителі було дуже приємно