Анатолій Івасик
2021-01-10 13:26:11
Дивосвіт - нова ч.
Цікаве, Новини, Відгуки та рецензії
Шмат сповнений гострих приправ -
- знову доводиться вибирати котре полум'я обпече менше.
https://www.surgebook.com/Ivasyk/book/divosvit-mifi-pro-eres
Дивосвіт Міти про Єресь чергова порція пригод))
Влада, то тягар, Саяна мріяла про кохання, велике, всеосяжне. Урсул міг її дати це, але не судилось. Сая відповіла Лютому князю, взаємністю, але його любов вимагала цілу торбу умовностей відповідно до статусу свого господаря.
Саяна обережно поклала булаву поруч іншої Даромирової зброї та вийшла. На неї одразу обрушився шквал поглядів в німому запитанні, все воїнство, що могло стояти на своїх двох зібралось півмісяцем навколо намету.
-Наш князь, — Сая закашлялось, її голос сів за вчорашній важкий день.
Натовпом пробігла нервова хвиля шепоту, поруч несподівано з’явився отець Марко.
-Говори зараз, бо за хвилину вже буде пізно.
Башар Сівер умів розрізнити особливі моменти, коли одне слово вирішувало все.
-Наш князь Даромир, — ці три слова дались її охриплому горлу, як роди первістка, — живий!
Воїнством пробігла чергова хвиля.
-Де Лютий? — прокричало живе море.
Відчуття паніки скувало Саяну від маківки до п’ят, якби отець Марко не ущипнув її тихцем, Сая так би й залишилась стояти каменем.
-Де наш князь, ми не віримо тобі! — рев посилювався.
-Я — ваш князь, — гаркнула Саяна, — я — Лютий, допоки мій пан-чоловік буде видужувати, я вестиму вас у бій плечем до плеча, як це робив він!
-Княгиня довела свою відвагу, — промови отець Марко, — хто зібрав вас докупи в момент, коли ваші серця сповнились страхом за свій карк, вістря чиєї стріли вказало вам шлях до порятунку від безчестя бути зарізаним в одних підштаньках?
-Наша княгиня Люта, — заволав воїн з першої шеренги.
Вона упізнало його, то був той самий декан, що упустив ріг для вина в княжому шатрі. Натовп її воїнства підняв ті слова на весь ліс.
-Розходьтесь, — відала наказ Сая.
-Подвоїти варту, допомогти пораненим, — прошепотів ченець,
Саяна повторила і додала:
-Вшанувати полеглих побратимів за всіма звичаями.
Княгиня зайшла в шатро та звалилась, Макар навіть не встиг її підхопити, зброєносець допоміг підвестись і всадовив Саю на приготовану ще з вчора лежанку.
-Вітаю, Саяно, — промовив отець Марко та дістав невеличкого міха з торби, — ти справилась.
-І що далі?