Видалити публікацію?
Анатолій Івасик
2021-01-15 04:58:42
Шмат для розуміння Дивосвіту
Думки вголос, Новини, Відгуки та рецензії
https://www.surgebook.com/Ivasyk/book/divosvit-mifi-pro-eres Ждан щойно допив свій кухоль пива і потягнувся за кров'янкою заїсти. У шинок, котрий притулився до внутрішньої частини муру на окраїні Тіри, увійшло два ченця. -Покайтесь, грішники, — заголосив один з них, ледь не жіночим голосом. Кіготь зиркнув на тих двох, погляд другого, худорлявого брата йому дуже не сподобався, він хутко кинув кілька монет на стіл, обережно підхопив свою бандуру і подався на вихід. -Покайся, чоловіче, і будеш ти прощений, — худорлявий заступив йому вхід. -Вами чи Всевишнім? — відповів кобзар. -Ми рука і воля Його, що встала на захист Тіри від гріха та єресі. Саванаж вп’явся своїми карими, майже чорними очищами в кігтя. -Переплутали місце. -Всевишній не помиляється, помолись, грішний, і отримаєш прощення. -Брате, він без відмітин, — промовив писклявий. -Це місце хворе скверною, як скажений пес, що заражає все до чого торкається. Ждан закинув бандуру за спину та зробив крок вперед. -Піду в капличку поруч там і помолюсь, за вас також. Худорлявий ще раз зміряв кобзаря поглядом і врешті відійшов, позаду роздались глузливі смішки чорнолюдів. -Чого святі брати бажають.., — пролунав голос корчмаря. Ждан брахнув дверима, весняне сонечко лоскотнуло йому очі полуденним промінням. Він пройшов з десяток кроків і озирнувся, в закапелку поруч шинка стояло зо два десятки саванажів, через одного брати тримали запалені скіпки, а деякі дошки з брусами. -З цими і ворогів не треба, — промовив кіготь собі під ніс та направився до свого давнього побратима по гільдії.
2
109