Соломон зайшов до борделю в фавелах за слобідськими доками. Бандерша-когарі кинула своїм метким оком швидкий погляд і неспішно передала повідомлення по омнісу.
-Як ми можемо вас задовольнити?
-Хочу дві дівчини мого виду!
-Дозволю собі запропонувати дещо екзотичніше, — її підстаркуваті очі вміли розбиратися в клієнтах, цей був інший, не схожий на других!?
-Допускаю — у вас нема чим виконати моє замовлення, — його голос прозвучав глибоко та рівно.
-Ми завжди намагаємось задовольнити вимоги наших гостей, але саме в такому варіанті й справді вам не допоможемо. Хоча, гадаю — ви залишитесь задоволені, якщо дасте мені можливість підібрати дівчат, виходячи з власного досвіду?
-Здивуйте мене!- в голосі клієнта вчувались нотки виклику.
-Проведи нашого гостя до верхніх апартаментів, — когарі з’явилась з темряви, як по сплеску в долоні, — термінал ось тут, Фло покаже вам шлях, — пікнула аутентифікація про транзакцію!
Дівчина завела Соломона в велику кімнату, зняла з нього куртку і футболку. Її погляд затримався на численних, вицвілих рубцях і шрамах: великі й малі — вони покривала, майже, все тіло.  Фло перевірила температуру ванни, запалила три ліхтарики живим вогнем, замислуваті тіні заграли на стінах, апартаментами пішов приємний аромат.
-Дозвольте, — вона клацнула застібкою ременя, нахилилась й розстібнула важкі, військові черевики, — бажаєте освіжитись?
Він ствердно кивнув, подав їй штани разом з білизною і заліз в джакузі. Дівчина оцінила шкіру, провела рукою по волоссю, вибрала якісь флакончики з батареї інших і ніжними рухами намилювала та зливала його тіло теплою водою:
-Я мож?, — вона махнула перед його очима шовковою хустинкою.
Соломон знову, кивнув ствердно. Дівчина пов’язала легку тканину йому на очі, її рухи були вправні й ніжні, в них відчувалась майстерність. Фло провела пальцями по ребрах, він піддався та встав, його шкіра відчула м’якість рушника. Подушечка вказівного пальця когарі торкнула внутрішню частину Соломонового стегна, Гебер струснувся. Фло м’яко провела пальцем вверх, відчула артерію й прикріпила маленький електрод, потім на другій нозі:
-Феї вже чекають на вас!- шепнула на вухо дівчина!
Соломон взяв її руку й активував омніс, набрав число наосліп, вона шумно видихнула:
-Переведи, — пікнула аутентифікація, дівчина поцілувала йому мочку, — їдь з Вестмалле, тут тобі нічого не світить, — промовив він.
Дві пари рук обплели його і потягнули неспішно до ложа, хтось торкнувся  електродів на ногах, він відчув легесеньке пощипування від струму — кров прилинула до мозку й інших частин тіла. Церталіна умілими, масажними рухами пройшлась по плечах і шиї. Друга дівчина торкнула пальцем його чоловічу гордість, провела до основи та нанесла бар’єрний гель-полімер на головку аж до крайньої плоті. Соломон вирізнив саме її аромат, феромони виділялись разом з потом і переплітались з запахом жасмину — когарі, його губи пройняла посмішка, вона ж торкнулась язиком його пеніса і продовжила.
-Дістань з правої кишені куртки, — церталіна зрозуміла, звернулись до неї й виконала бажання гостя!
Гебер провів нігтем за вухом своєї обраниці, вона стишилась й підвела голову, її ж рука продовжила пестити його далі. Соломон тримав два маленькі слоїки:
-Ви хочете поділитись, — він кивнув, — шо це?
Гебер не відповів, пробивши кришечку вказівним пальцем, випив рідину кольору бордо. Когарі, завагавшись на якусь мить, зробила те саме. Малесенькі, гострі голочки пройшлись усім тілом і нутром, її зіниці збільшились, вона на коротку мить відчула його нервову систему, а за кілька секунд світ знову прийшов до норми, але все відчувалось гостріше та чіткіше. Соломон провів пальцем по омнісу, дівчина вловила мелодію, він торкнувся її статевих губ, пелюстки палали вологим жаром і бажанням. Світ навколо перетворювався: над головою засвітились зорі, тіло відчуло шовк зелених трав і ритм там-тамів — первісні мелодії. Тільки запах жасмину нагадував про кімнату, де вони перебували фізично. Вона всілася на нього, осідлавши, та граційно, в такт барабанам, погойдувала стегнами. Насолода — він відчув її гарячу плоть. Соломон дістав вказівний палець із флакона з голкою на ньому, сконцентрувався, напружився, побачивши розпливчастий образ старої кімнати, відчув церталіну позаду і швидким рухом вколов у живіт. Вона заклякла, Гебер одразу повернувся назад:
-Я ділюсь болем, блаженним болем!- промовив він, як відповідь на її німе запитання.
Когарі сполохалась, хотіла випростатись, але Соломон блискавично провів вказівним пальцем з голкою по її тендітній шиї й натис. Стрімка цівка крові бризнула на метр, він вдихав букет гормонів, якими перенаситилась життєдайна рідина. Гебер лизнув шию дівчини, його тонкий, підсилений смак уловив всі зміни у її відчуттях, а особливо страх та відчай. Правиця Соломона ніжно обіймала тендітний стан, а інша рука точним рухом великого пальця затиснула артерію нижче ранки, звідки стікала гаряча, багряна кров. Він побачив бажане — маленький вогник надії своєї обраниці, його ніс вирізнив ці мікроскопічні зміни в запахах.
Вона дивилась, як засудомило все його тіло, шалений оргазм дрижаками прокотився Соломоном, когарі відчула в собі виверження сім’я і лиш його палець на її артерії був непорушною точкою — незмінною, як хаос всесвіту. Дівчина визнала його повну владу над собою та скорилась спотвореним бажанням. Це було страшно й дивно, бо нею також йшов хвилями оргазм. Вона, як метелик летіла на вбивче світло, а та маленька надія не давала страхові остаточно оволодіти всім її єством. Гебер з вправністю диригента керував усіма їхніми відчуттями.
-Дозволь побачити твої очі?
-Як забажаєш, та ти не знайдеш там нічого!
Дівчина зняла шовк з обличчя свого ката.
-Справді нічого, — вона ковтнула, шия струснулась, багряна краплинка бризнула на груди!
-Може в іншому світі, я б і полюбив тебе...
-Облиш, я відчуваю твою темряву, вона палить тебе з середини.
-Химерний дослід, але така вже ціна прогресу.
Його очі на коротку мить пройняв сум, каяття, туга, жаль — Соломон зморгнув сльозу.
-Відкрий своє справжнє ім’я?!
-Іннуа!
-Тайфун на Марсі, — він задумався на хвильку, — як драматично — Іннуа, я запам’ятаю тебе!
-Колись ти був іншим, я бачу скалки цього в дзеркалі твоєї душі, — її зіниці розширились, — я готова!
-Я говорив про біль, а ти отримала блаженство й трохи страху...
-Ці відчуття справжні, а ти не наситишся до скону! Можна прохання наостанок?
-Можна!
-Закінчи все в храмі на Нові, цей світ так і не став тим місцем, де б я хотіла зустріти богиню!
-Спробую!
Соломон активував омніс, запустивши алгоритм голосом, простір навкруг них закрутився, когарі швидким рухом обхопила його палець, картинка змінювалась на площадку перед входом в головний храм.
-Смілива дівчинка!
-Я виросла в фавелах “Могадішу”, там життя безцінне, в сенсі варте нулю! Але смерть — смерть там цінували й поважали. Я не віддам її задарма!- він посміхнувся.
-Моя маленька Іннуа, я ж обіцяв блаженство болю, — Соломон вдарив вказівним пальцем в нервові центри на її тілі!
Мозок дівчини майже закипів, вона крізь сльози промовляла молитву судомними губами. Він відчув запах мускусу і гарячу рідину на своїх стегнах, її всю трясло, Гебер кінчив ще раз.
-Це належить тільки мені, — з криком Іннуа рвонула з останніх сил його палець зі своєї шиї та вільною рукою впилась в Соломонове око, у нього аж тріснув один зуб від напруження.
Тіло дівчини швидко обм’якло, її рука безвладно сповзала з пустої очниці, клацнувши його губою. Соломон криво посміхався, затиснувши місце де щойно було око. Внутрішнім зусиллям він подолав дію каталізатора, глянув на закляклу церталіну, вона так і стояла в голові ложа, потім перевів погляд на бездиханне тіло. Його ціле око зволожилось, щокою потекли гарячі сльози. Гебер відчув, як вона холоне навколо його плоті, кров — гаряча ще хвилину тому, гусла і сохла на очах.
-Моя Шанталь!!! 
Він завмер на якусь мить, вдивляючись в скляний погляд Іннуи.
-Вона виторгувала твоє життя, — Соломон дивився на безвладну постать іншої дівчини, бризнув панацелін з власної аптечки собі на очницю і виніс її на коридор.
Гебер активував омніс і зламав сервер борделю, за хвилину всі записи з ним зникли. Зі сльозами на обличчі Соломон загортав тіло в простирадло, потім завдав на плече й так пішов до пожежного виходу. За сім хвилин апартаменти охопило полум’я...