Я змогла
Будучи ще зовсім юною я змогла зажити кольорово. Моє життя, як і у всіх людей, підносить для мене різні уроки, одні з яскравим світлом в кінці тунелю, інші з настільки далеким, що інколи я буваю невпевнена, що воно взагалі там є... Але воно є.. Є і я це знаю, тому йду на нього. Так інколи і руки, і ноги опускаюця, але я знаю що моя мандала чекає мене, чекає, що я візьму себе сама за шкуру і витягну з того смутку, печалі, болю і знайду сили на нові кольори, на нові барви. Кожен колір має своє почуття, свою емоцію, свій вплив,це лише потрібно зуміти відчути.
Посміхатися потрібно не тільки знайомим людям, але і тому кого ти бачиш у зеркалі, чи навіть незнайомій симпатичний людині, яку вперше побачив, але відчув що потрібно їй посміхнутися, бо може їй саме невистачає твого кольору, посмішка - це теж життя. Про любов взагалі можна не говорити, вона зцілює, вона окриляє, вона навіть оживляє. Її потрібно носити з собою завжди, до кожного, бо її невистачає, напевно, всім. І вона має єдиний колір, який потрібен кожному.
Допомога, це теж добро, це єдиний чистий колір, який так важко дається навіть кольоровим людям..... Так мало робиться добра, що інколи від того страшно... Але тільки добро роздає кольоровим людям найрізноманітніші ніжні відтінки, тільки роблячи добро ми можемо урізноманітнити свою мандалу...
Про ці всі кольори можна писати вічність. Я змогла жити кольорово. Змогла почути тишу серед тисячі звуків. Змогла. Я так хочу змогти достукатися, до тих хто ще шукає, так хочу змогти поділитися потрібними кольорами з тими кому без них ніяк.... Я так хочу щоб кожен зміг жити кольорово,не дивлячись ні на що....
Я буду писати далі, шукаючи потрібні кольори, тому поки неможу поставити крапку у цій книжці, лише три...
Посміхатися потрібно не тільки знайомим людям, але і тому кого ти бачиш у зеркалі, чи навіть незнайомій симпатичний людині, яку вперше побачив, але відчув що потрібно їй посміхнутися, бо може їй саме невистачає твого кольору, посмішка - це теж життя. Про любов взагалі можна не говорити, вона зцілює, вона окриляє, вона навіть оживляє. Її потрібно носити з собою завжди, до кожного, бо її невистачає, напевно, всім. І вона має єдиний колір, який потрібен кожному.
Допомога, це теж добро, це єдиний чистий колір, який так важко дається навіть кольоровим людям..... Так мало робиться добра, що інколи від того страшно... Але тільки добро роздає кольоровим людям найрізноманітніші ніжні відтінки, тільки роблячи добро ми можемо урізноманітнити свою мандалу...
Про ці всі кольори можна писати вічність. Я змогла жити кольорово. Змогла почути тишу серед тисячі звуків. Змогла. Я так хочу змогти достукатися, до тих хто ще шукає, так хочу змогти поділитися потрібними кольорами з тими кому без них ніяк.... Я так хочу щоб кожен зміг жити кольорово,не дивлячись ні на що....
Я буду писати далі, шукаючи потрібні кольори, тому поки неможу поставити крапку у цій книжці, лише три...
Коментарі