Ксюха XXX
2020-11-03 14:42:13
Нічо..печаль і більш нічо
Думки вголос, Різне
Ну от і знов.
Все те ж саме..
Може й інше..
Відчуття...яке воно і де...
Знову в тому окуті стін..холоду...й турбот..проблем й печалі...
В тій самотності.
Є всьоголиш одна людина... І навіть там... то помилка моя...
Куда б не йшла..з тобою говорила....
Ти був тим...хто міняв мене...ти був всім...особливо другом.....но лишив..покинув знов..
Нє...не любов... А дружба.. ти знищив знов....усе..чим так ми дорожили...чи може лише я... Не знаю...
Бо в окуті стін..я відчуваю біль..
Помилка...знов...
І кожен раз..прощаю...ах...як боляче і смішно...
І знову рани..знову сльози...
в вікні..де лиш тупан...і краплини..тих пекучих.. сліз.. шо так окутують усе навколо...де лиш легкий порив вітру...розмах ...шо розриває так тоску..дерев...чи може листя.. чи може то тоску мою..
Чи може то моя тоска... Не знаю...
Но з кожним днем..я відчуваю... а може смерть..від самої себе...скука..
Скука...та ж сама смерть..
Біль..шо дістав до самих кісток...і відчуття...яке не зігріває...
Думки.. які нічим не відрізнити..
а ти.. сидиш..чи то чекаєш чогось ..нє...на протів..... Не чекаєш...нічого...
Зовсім нічого...
Бо ти одна тут... Чи то один....
А десь там..у тому, твоєму світі... Є той..хто так чекає...
А ти сидиш в окух стін й печалі...
І пишеш знов... І знов прощаєш...
І знов надією сіяєш...
І знов..та сама усмішка печалі..
Нічо...зовсім нічо... Бо ти одна...в своїй печалі..