Сьогодні 10 липня,а це значить що у мене День Народження і я була щаслива що святкую його саме в Музичному таборі.
Мені виповнилося 17 років...я не вірю - невже я така доросла, майже повнолітня.
Всі мої подруги мене привітали, навіть Скарлет, чому я була дуже здивована.
Ми з Скарлет, Алісою і Амандою ( так,ми з нею подружились і як виявилося вона класна людина) провели весь день разом.
День я провела просто неймовірно))
А ще я багато говорила з Алісою і зрозуміла чого мені не хватало весь цей час.
Ближче до вечора я гуляла з Лією, тому що дівчата кудись розійшлись.
Пізніше мені стало холодно і я вирішила зайти в кімнату і взяти свою джинсову куртку,Лія чекала мене на дворі.
Прийшовши в кімнату я побачила дуже засмучену Скарлет,вона взагалі не говорила нічого до мене.
Я спробувала заговорити перша та запитатись що сталося, проте моя подруга мовчала, простіше кажучи - вона мене ігнорила.
Коли я взяла куртку я попрямувала до кімнати де жила Аліса,в надії що можливо вона мені розкаже що сталося з Скарлет, але Аліси в кімнаті не було та навіть Аманду я не побачила в кімнаті.
Я вийшла з корпусу  і попросила Лію чи можу я прогулятись сама і щоб вона на мене не образилась.
Я вирішила зосередитись і подумати що я могла таке вчинити Скарлет щоб вона мене почала ігнорувати.
Я обійшла всю територію табору в надії знайти хоч когось зі своїх близьких подруг та не побачила нікого.
Але раптом при виході з табору я побачила Алісу і ...я навіть не зразу зрозуміла хто це...стоп...це ж Том, але він не їхав в табір...ааа.. точно,він мав як раз сьогодні приїхати в табір. Але що він робить разом з моєю подругою?
Том вже давно подобається Алісі,але ж він ніколи не звертав на неї увагу.
Мені було дуже цікаво, але якщо би я ще так стояла і дивилася,то мене б замітили, тому я вирішила піти.
Том,до речі теж віолончеліст,і при чому дуже крутий,йому теж 17 і він народився в той самий день і рік що і я.
Я знову повернулась у корпус... незнаю чому... мабуть тому що мені було скучно і я просто не знала куди піти.
Проходячи повз свою кімнату,я нечайно почула розмову Скарлет і Аманди, їхні слова повалили мене в шок... Скарлет жалілась на мене і Аманді. Розказувала що її нервує що ми з Алісою проводимо багато часу разом,що я забрала в Скарлет подругу і ще багато різних неприємних речей. Такою злою Скарлет я ще не бачила,а головне,що Аманда їй підтакувала,мовляв їй також це не подобається.
Я вибігла на вулицю вся у сльозах,такими своїх подруг я ще ні разу в житті не бачила,хоча знаю їх з самого дитинства.
Я просто побігла в найдальшу качелю в таборі,закуталась в плед( я його ще давно тримала в руках). Так і сиділа - сама у свій День Народження... мені було погано хотілося кричати,плакати лиш би хоч хтось почув і поговорив зі мною.