Весільна церемонія майже завершилася для молодят. Гостям же ще довго дозволенo гуляти та святкувати.

Танці та музика розносяться вулицями, доходячі до центрольної площі-базару.

Пишне гуляння замовив та оплатив той із наречених, хто запропонував одруження. У випадку весілля Селіна, молодого омеги, усе оплатив Шота. Альфа, та його чоловік. Такі традиції. А так як для омег вважається моветоном пропонувати свою руку, то вони майже ніколи не оплачують такі гуляння. Наречений Селіна щедро заплатив за нього ще коли омезі було чотирнадцять років. Тоді, зовсім юний, хлопець навіть не знав про його існування. Тепер Селіну зрозуміло, чому всі альфи, які приходили просити його руки, мусили іти ні з чим.

Він стоїть біля дверей до спальні, спеціально підготовленої слугами для першої шлюбної ночі. У тій кімнаті на нього очікує тепер уже його чоловік. Його альфа. Хоча Селін ще жодного разу з ним не бачився. Так сталося через надто традиційно-виховану родину альфи, думав Селін. Або через надто традиційні погляди самого чоловіка.

По міркам статистики Селін сильно запізнився зі вступом до шлюбу. Молодих омег намагаються якнайшвидше, одразу після першого еструсу, видавати заміж. Зазвичай це чотирнадцять, іноді тринадцять років. Це важливо для фізичного здоров’я та нормальної фізіологічної діяльності організму омеги. Хоча порядки забороняють альфам вступати у сексуальний зв’язок навідь з законним чоловіком чи дружиною омегою до його чи її повного повноліття – сімнадцяти років, у випадку, якщо альфа вже досяг свого повноліття. Але омезі важливо провести час зі своїм партнером. І це не обов’язково має бути сексуальний контакт.

Простий обмін феромонами дає організму зрозуміти, що тепер є партнер. Тоді еструси починають протікати більш мʼяко та не зводять з розуму молодих омег. Бо у зворотньому випадку їм складно проживати цей період без негативного впливу на своє життя. Омеги більш емоційно-нестабільні. Природа наділила їх високим рівнем відчуттів та бажань. Вищим ніж у альф. Тому в їхньому суспільстві нормально, коли альфа може бути старшим за свого чоловіка чи дружину. Бо альф з дитинства навчають стримувати свої пориви завдяки феромонам спокою, які вони здатні виділити. Проте не всі альфи хочуть бути стриманими. Бо ж їх природа прагне домінувати. Особливо над омегами. Але і над бетами та і над іншими альфами теж. У альф складний організм зі складними функціями. У омег не кращій та не простіший.

Бетам в цьому плані пощастило. Тільки кажуть, у бет набагато складніша психічна діяльність. Що не робить їх розумнішими, а тільки погіршує та ускладнює ним життя.

Якщо ж повернутися до теми законів і порядків альф та омег, то на бет вони не поширюються. Також їм дозволено мати стосунки без шлюбної угоди і змінювати партнерів за бажанням.

Омегам, знову ж таки, складніше. Стосунки мають бути тільки між заміжніми парами. А фізична близькість, спровокована омегою, карається вигнанням того з родини або з міста.

Без стабільного впливу феромону одного альфи омезі, як уже було сказано, складно себе стримувати. Такі позашлюбні звʼязки, не дай Усевишній, призводять до народження позашлюбних дітей. Дітей звичайно не виганяють і всі ставляться до них добре, без осуду до ні в чому не винної дитинки. Виховують, прийнявши в родину омеги, бо довести причетність альфи до звʼязку та до батьківства складно. Просто альфа може не захотіти паплюжити свою честь і такий звʼязок визнавати.

 Якщо ж альфа визнає себе за батька, то звичайно його родина теж розділяє клопоти виховання. Так от, усі до дитини ставляться добре, окрім омеги, яка цю дитину приведе у світ. Бо така дитина буде викликати тільки бажання від неї позбутися, щоб скоріше вступити в новий зв’язок з новим альфою. І так далі, знову і знову. А коли кажуть позбутися, то це означає не просто комусь віддати, а Позбутися, щоб її і не було. Бо запах новонароджених стає тригером для омеги, що цей запах буде відчувати, поки існує його джерело. Саме через можливе скоєння такого роду злочинів омегам не бажано мати позашлюбну дитину. Точніше, заборонено мати позашлюбні стосунки. Бо можливих дітей доля не пошкодує, якщо не встигнуть знайти породіллю і забрати новонародженого.

Чим більше звʼязків з різними альфами має омега, тим сильніше і частіше він чи вона бажатиме змінювати партнера. Це стає справжньою проблемою і фізичною залежністю. На жаль, такі омеги швидко прощаються з життям через невстановлений цикл та велику кількість інших фороб пов’язаних з гормональним та статевим здоров’ям. Тому в цьому суспільстві чім раніше омега відчує свою належність одному альфі і його феромонну відповідь в знак прихильності, тим здоровішим та щасливішим буде.

У школі, яку Селін закінчив чотири тижні тому, всі його однокласники-омеги уже знайшли своїх альф. Ще в чотирнадцять-пʼятнадцять років мали статус одружених – тих, хто належить альфі і кому належить його альфа. А деякі поділилися секретами, як навчилися обходити закон про вступ у статевий зв’язок до повноліття. Виявляється, є багато методів, які не вплинуть на нормальний розвиток молодого омеги, але і не дадуть занадто довго чекати Того Самого дня справжньої шлюбної ночі. Коли однокласник на перерві тихенько ділився своїм новим досвідом, який вони з хлопцем винайшли, щоб зняти напругу, то щоки Селіна червоніли, як яблучка на сонці. Він ніколи про таке не чув і був справді вражений винахідливості цих омег.

Селін досі продовжував стояти перед високими та важкими дверима їхньої сьогоднішньої спальні. Він уже досяг повноліття, тому мав право вступити до невідомого йому на практиці, та мало відомого у  теорії, статевого життя. Його альфа, заодно чоловік, очікує нареченого за цими дверима. Це єдина ніч, коли альфам дозволено першим, без дозволу омеги, заходити у кімнату і чекати його там. Всі наступні ночі у шлюбі лише омезі надається право за своїм бажанням заходити до кімнати альфи і вимагати від нього, не соромлячись, виконувати шлюбний обов’язок.

 Альфа ж без попереднього дозволу омеги не має права заходити на його територію. Альфа може просити виконання шлюбного зобов’язання. Але за використання феромону у власних цілях і без згоди партнера обох карають. У залежності від тяжкості злочину дорівнюватиме і тяжкість покарання. Це можуть бути не тільки штрафи, які розповсюджені на омег, а прилюдне побиття на центральній площі альфи, який без згоди свого чоловіка чи жінки взяв їх. Але на практиці рідко карають заміжніх омег і, тим паче, альф. 

Інша справа – незаміжні. Таких засуджують за всією строгістю і позбавляють волі в віддаленій тюрмі посеред пустині. Нікому не бажають такої долі. Кажуть, що з тих місць повернутися живим складно.

Селін довго не наважується увійти до спальні, бо все думає, як відреагує на нього чоловік. Він один з не багатьох омег, які так пізно вступають у шлюб. Про нього ходить багато чуток та розмов. Але хороших, похвальних. Справа в тому, що він жодного разу не підводив родину і не соромив їх честь. Селін достойніше за інших одиноких омег переносив свої еструси та майже не відволікався на них. Омега б навіть у школу міг ходити у ці дні, якби не заборона. 

Омегам в еструс не дозволено покидати поріг будинку. Так само як і альфам. Якщо вони не заміжні. У заміжніх такий період у три або два дні проходить спокійно, навіть розмірено в уже давно заміжніх. Не впливає на оточуючих та не заважає самому носію. Інша справа - бурхливий гормонально-феромоновий період у одинокого підлітка. Тому батьки і одружують своїх дітей по скоріш,  щоб ті не накоїли дурниць, а трохи заспокоїли свій організм у шлюбі. Це найкращій вихід.

Такі шлюби дозволяють одруженим мати можливість періодично зустрічатися на спільній території – наприклад у майбутньому будинку, щоб отримати феромоновий заряд. Щоб нагадати організму – у того вже є партнер, таким чином зменшити викид феромонів.

Зазвичай такі зустрічі несуть у собі бесіди, спільні прогулянки. Можна триматися за руки, обіймати партнера. Навідь на поцілунки можуть закрити очі. Та як уже було сказано, деякі омеги винахідливі і такі зустрічі з їх легкої руки закінчувалися трохи більше ніж просто поцілунком. Але Селіну важко було уявити, що саме вони робили. Так як детально йому ніхто нічого не описував через ті самі закони. Одні тільки натяки. Незаміжнім недозволено дивитися театральні вистави, які мають натяки на дорослі сцени. Не дозволено читати книги з таким змістом і не дозволено навіть говорити чи то думати про це. Щоб не розгойдувати уяву, яка призведе до неконтрольованого збудження.

Але перед самим весіллям тато-омега подарував сину цілий том порад для повнолітнього омеги, який вступив у дорослі стосунки. Також провів підготовчу бесіду і розказав, що приблизно омегу очікує. Щоб той не втратив свідомість від страху перед власним чоловіком. І таке іноді буває. Справа не зовсім у страху. Скоріше, сильному перехвилюванні перед новим етапом у житті.

Селін усе ж хвилюється. Але не через саму ніч, яка очікує. А через свою поведінку. Чи зможе він задовольнити чоловіка? Чи взагалі зможе хоч щось відчути?

Він не спроста так уславився своєю честю та стриманістю. Просто йому немає чого стримувати. Він ніколи не мав такого бажання, яке описували однокласники чи інші знайомі-омеги. Ніколи не відчував тяжіння до альфи. Зовні вони здаються усі привабливі. Але жодного разу не відчував їх природного запаху. У нього немає проблем із будь-якими ароматами – парфуми, випраний одяг, запах квітів, або їжі – все це він відчуває. Але не відчував запах феромонів. Ні своїх, ні альф. А якщо від нього взагалі тхне, а він цього не знає? Хоча омега чув, як його обговорювали слуги, коли допомагали зі вбраням. Здається, вони хвалили його запах і казали, що альфі пощастило. Слуги працювали на альфу, ну а тепер уже і на Селіна, виходить.

Зараз вони збирають речі юнака – готують все до переїзду в новий дім.

А поки перша шлюбна ніч. Омега все ще стоїть перед важкими, високими, різьбленими золотими візерунками, дверми і не наважуюся відчинити. Бо дуже боїться осоромитися перед своїм чоловіком і не дати йому те, що має дати омега у першу шлюбну ніч.

Селін нікому ніколи не казав про свій секрет. Боявся бути вигнанцем. Стати омегою, непридатним для шлюбу. Батьки його люблять, але ж вони не зможуть до кінця життя утримувати дорослого омегу. А на роботу омезі складно влаштуватися – майже не беруть. Єдина надія омеги – альфа, який може дати дозвіл на навчання та, навіть, працевлаштування. Саме без цього дозволу омег і не влаштовують. Немає альфи – немає роботи. Є альфа – немає роботи. Бо частіше омеги обирають домашній образ життя. Побут, діти, і турбота про себе. Альфи утримують родину. Омеги підтримують домашній очаг. Справа не в обмежених правах омег. Справа у  тому, що частіше омегам зручніше просто не працювати. Особливо коли заробіток альфи дозволяє утримати родину. Але у такому устої є одне приємне правило, яке і дозволяє омезі не рватися на офіційну роботу. Домогосподарство тут теж повноцінна робота. Догляд за домом та дітьми – серйозний обов’язок, за який омегам законом положено утримання від альфи. Те саме, що і зарплатня. Суму обговорюють перед весіллям. Зазвичай в обговоренні приймають участь батьки омеги та сам альфа.

Як уже говорилося, альфи вступають у повноцінний шлюб, частіше будучи старшим за омегу. Відповідно вони більш досвідчені у  житі і вже мають певне забезпечення. По своїй природі альфи більш успішні за бет. Тому і середній заробіток альфи перевищує заробіток двох, а то і трьох середньостатистичних бет.

Альфі Селіна двадцять один рік. Майже все, що омезі вдалося про нього дізнатися. Звичайно ще ім’я. Його ім’я Шота. Селіну сподобалося. Також відомо, що він уже відслужив в армії обов’язкову службу у півтора роки. Її забовязані проходити усі без виключення альфи, бети-чоловіка та бети-жінки. Віком від вісімнадцяти до двадцяти семи років. Тільки омегам туди вхід закритий. По-перше, це збиває з концентрації та стабільності альф, які проходять службу спільно з іншими людьми. 

Відповідно, у чоловіків бет та альф, як жінок так і чоловіків, спільні казарми. Окремо тільки надаються казарми жінкам-бетам. По-друге, через велику кількість альф і підвищенний фізичними навантаженнями адреналін у  повітрі омеги ризикують, знову ж таки, захворіти на альфаманію. Те, про що згадано вище.

Наркотична, не здорова потреба в альфах, яка зводить, у прямому сенсі, з розуму омег та псує тим життя. Ні про що окрім альф омега не думає. Навідь про дітей, які можуть з’явитися у випадку фізичного зв’язку. Альфи ж чомусь майже ніколи, хіба що за дууже рідким виключенням, не хворіють на омегаманію. Але уже давно трьома сторонами державного управління А.Б.О. (альфа-бета-омега) було одноголосно заключено недопуск омег до служби. Це влаштовує всі три сторони. Омег ніхто не принижує у правах і влада, до якої теж входять і омеги, піклується про всіх трьох представників нашого людства. Тому закони, прийняті у сторону омег у першу чергу приймалися самими омегами, так само, як і у стону бет – самими бетами і так далі.

За дверима альфа. Його Чоловік.

Селін усе ще по іншу сторону. Чи зможе хлопець відчути його як омега має відчувати альфу? Чи зможе Селін розділити з ним ніч та постіль. Чи задовольнять вони одне одного в цю ніч?

На руці, яка тягнеться до різьблених, високих, важких дверей, приємно вуху зашелестів золотий браслет – подарунок Шоти до весілля.

Селіну його вручили сьогодні, у святковому залі для омег. Одна зі слуг-бет Шоти ввійшла до залу. Жінка у простому, але акуратному і новому вбранні поклонилася перед новим господарем - Селіном та просила прийняти подарунок від прихильного до свого нареченого альфи.

Коли він кивнув головою у знак згоди, жінка обережно допомогла вдягнути його на ліву руку. Такої краси омега давно не бачив.

Не секрет, що золото – найкращій подарунок для омег. Срібло ж – прикраса для Альф. Хоча це уже просто традиції і справа смаку. Омега не дуже сильно волів ходити за покупками на базари і золото не мало для нього сакрального значення, але сьогодні хлопець вперше зрозумів омег, які так ретельно обирають собі прикраси, відображаючи свій характер та смак.

Браслет сів ідеально.

Він складався з декількох стабільних основ і закріплених на них золотих ланцюжків. Золото найвищої проби виглядало витончено та ідеально підкреслювали тонкі запʼястя. Тато-омега тоді сказав: «Селін, у твого чоловіка витончений смак. Не забудь йому щіро віддячити».

Справа у тому, що цей подарунок був не обов’язковим. Шота у вигляді калиму подарував батькам вісімдесят голів худоби та оплатив весілля. А сума утриманням, яку омезі з татом озвучив батько після обговорення порадувала не тільки тата,  а і Селіна. Все ж приємно думати, що тебе так високо цінують. От тільки б виправдати зараз це цінування.

Ще і весілля оплачене. А вже у новому домі чекає скриня з дорогими вбраннями - подарунок свекрів. Після такого браслет дійсно був не обов’язковий. Тому саме цей знак уваги під час самого весілля підкреслив, як говорили друзі-омеги те, що просто зараз альфа думав про Селіна і вирішив таким чином, не маючі прямої можливості під час святкування самостійно підійти й заговорити, передати свою увагу.

Подарунок похвалили всі. Селін теж неочікувано для себе вирішив, що браслет стане його улюбленою прикрасою.

Великий дім для святкувань пишних весиль орендують заздалегідь. І черга на нього велика. Тому, здається ще до того, як омезі озвучили, що він вийде заміж, вже готували весілля.

Дім має кімнати для гостей. Також Особливу, відокремлену поверхом, кімнату для молодих з терасою і видом (з ліва) на нічне місто, а с права – на головну площу і пишний базар. Селіну її показували зранку. Коли говорили, куди він має у певний час іти після основного святкування.

Внизу ж будинку зали святкування. Туди вміщаються танцівники і танцівниці, музиканти, яства та нопої. І велика кількість гостей – більше ніж триста осіб на весь поверх.

Поверх розділений на три зали – для омег – ліве крило. Центр – для бет. Праве крило – для альф.

Якщо бети можуть бути в усіх залах, щоб вітати молодих, то альфам і омегам не бажано знаходитися не до своїх. Особливо нареченим. Під час самого святкування не заведено бачитися.

Бряскіт дорогої прикраси і шелест широкого халату-кімоно, під яким шовкові білі бриджі, та хустка-фартух з золотими нитками, пов’язана на поясі традиційно для чоловічого весільного вбрання, білий топ, декорований ланцюжками та тонким рюшом у рукавах. На ногах звичайні тоненькі золоті ланцюжки та сандалі. Легкість та напів прозорість одягу несуть у собі однозначний мотив – привернути увагу чоловіка зовнішнім виглядом.

Половина обличчя закрита червоною, ледь прозорою пов’язкою. Вона символізує цноту та незаміжня як у альф,  так і у омег. Зараз, у повсякденному житті – до школи, чи на базар, її одягати не обов’язково. Тільки якщо ти сильний прихильник традицій. Але більшість омег її бажає одягати.

Також аксесуар зроблений зі спеціального матеріалу, який трохи стримує потрапляння феромонів випадкових перехожих до дихальних шляхів, щоб зайвий раз не подразнювати себе.

Селіну немає сенсу її носити, тому він одягнув її сьогодні вперше за три роки. Хоча раніше так цінував цю деталь. Коли ще був зовсім юним іноді вдягав. Тоді ще не знав про свою особливість, думав, що після першого еструсу з гордістю вдягне її та не зніматиме навіть на уроках, як вихований у чеснотах та традиціях гордий омега. І хоч пов’язка законом не обов’язкова, її полюбляють омеги, особливо молоді, які підносять свою цнотою, як священний грааль.

І Селін думав, що так само буде демонструвати свою стриманість, як і належить вихованому омезі. Але його природа вирішила зіграти злий жарт. Наче ж і найстриманіший та найзавидніший наречений був останні місяці, але це незаслужене чесними зусиллями досягнення.

Альфи ж навпаки – не надто дорожать своєю цнотою, та намагаються ніколи не одягати цю річ. Навідь на весілля. Щоб не здатися недосвідченим для омеги. Такі вже встанови суспільства. Хоч і близькість до весільна навіть може каратися, та в очах суспільства альфа має виглядати сильніше, досвідченіше.

Такий самий парадокс, як і з влаштуванням на роботу без досвіду.

Без досвіду тебе не влаштують. Бо щоб влаштуватися, треба мати досвід.

Як альфі бути досвідченим без досвіду? Подейкують, ті користуються послугами стерильних омег, які не можуть народити і тому можуть за законом працювати у домах терпимості. Дома ці засуджуються суспільством і теж саме суспільство платить податки на утримання і користується послугами, інакше б вони не існували.

Повільно відчиняючи двері, Селін ступає до кімнати. Горять свічки та бахур у бахурницях. Одразу відчувається його терпкий, бальзамічний аромат. Через віконні отвори у кімнату заносяться потоки вуличного повітря, які роздувають білі штори на них. З вулиці доноситься музика та гамір. Шум святкування. Брязкіт монет на танцівницях, пісні. Запахи солодощів та фруктових напоїв. Запах цвіту апельсинів, прянощів, запах ночі.

Селін чітко відчуває кожен. Окрім одного, який би мав відчувати сильніше інших. Запах його альфи.

Альфа стоїть біля одного з вікон. Спиною до увійшовшого омеги. Руки заведені за спину. На ньому чоловіча туніка темних відтінків з домінуючими коричневими та чорними візерунками з розрізами по боках. Широкі білі джогери, звужені біля шіколоток. Він босоніж. На безіменному пальці весільна обручка, яку він просто зараз не залишає у спокої і пальцями вільної руки прокручує.

У світлі свічок добре видно його селуєт. Він трохи вищий за Селіна. На відміну від омежиного блонду, що рідкий в цих краях, у нього звичайне чорне, густе волосся. Також він ширший у плечах. Але різниця не надто сильна.

Від протягу відчинених вікон двері гучніше ніж треба зачиняються. Тепер вони один на один.

Колись у хлопця закрадалася думка, що він так і не вийде заміж. Думав, що батьки якось дізналися про його дефект і не бажають осоромити родину, видавши заміж не зрозуміло чим хворого омегу. Тому всіх альв, що приходили свататися, вони швидко відшивали. Хоча Селін точно знає, що батьки його люблять. Він не у них сумнівався, а у собі. Як і зараз. Теж сумнівається у собі.

 Що він має зараз робити? Весь етикет вилетів з голови, коли омега повністю усвідомив, що дороги назад немає. Що просто зараз усе залежить від його організму. Напевно, альфа уже мав зв’язки з омегами, а тому точно зрозуміє, що з ним щось не так.

На гучний звук зачиняючихся дверей альфа зупиняю маніпуляції з обручкою. Селін кидає погляд на свій безіменний палець розуміючи, що забув одягти своє обручальне кільце. Як так. Хоч би Шота не помітив. Сором який.

Чоловік тільки повертає голову через ліве плече. Неспішно відводить її назад.

– Вітаю, Селін, – тихо, спокійн промовляє Шота.

Чи ватро щось відповідати? Селіну взагалі дозволяється називати його по імені? Як звертатися до нього? Що взагалі робити? Чому ж Селін такий схвильований?

Ще пара секунд, які здаються омезі довгими хвилинами, чоловік стоїть у незмінній позі, спостерігаючи за людьми на вулиці. Можливо, роздумуючи про щось, відоме лише йому.

Нарешті він повертається до хлопця і на мить їх очі переплітаються у погляді. Уважність, з якою Щота розглядає Селіна неможливо не помітити. Але що саме вона під собою несе? Зацікавленість, вивчення, чи щось ще?

Омезі складно витримати цей погляд – він опускає свої очі і тільки зараз, скользнувши ними по обличчю Шоти, помічає на ньому таку саму пов’язку як і в себе, тільки чорного кольору. В напівтемній кімнаті не одразу розгледів.

Це просто дань традиціям чи вона щось означає?

Шота стає на одне коліно і схиляє голову та частину тулубу у поклоні, при цьому беручи Селінову руку, на якій мала б бути обручка, та цілує тильну сторону долоні. Точніше, зі сторони це схоже на поцілунок – насправді ж його губи у  міліметрі від хлопцевої шкіри, якої він не торкається. А руку тримає ледь відчутно, наче у ній щось або дуже крихке, що треба тримати з тендітною обережністю, або вона просто йому не приємна.

Цей жест – стати на одне коліно перед чоловіком-омегою теж важливий звичай, який непорушно має відбутися, як знак поваги альфи до омеги. У відповідь омега теж має поклонитися. Настільки низько, наскільки прихильний до чоловіка.

От тільки Селін про цей жест забув. Не поклонився у відповідь, а коли згадав, то момент уже був упущений.

Шота відпускає руку, яку ледь тримав та підіймається з коліна. Жестом просить пройти та сісти за стіл.

Невисокий столик, за яким прийнято сидіти на підлозі. Столик накритий візерунковою скатертиною, заставлений вазонами  фруктів, серед яких також інжир, виноград, солодощі, навіть вино, яке зроблено тільки для особливих свят. Вино допомагає розслабитися та покращити кровообіг. Воно у невеликій округлій пляшечці, оформленій традиційно весільному напою.

Селіну доводилося всього раз пригубити подібний напій. Це було на його повноліття. Дуже дивне, терпке, солодке і п’янке. Шота розливає його у маленькі, проте зроблені з товстого скла, скляночки. Подає Селіну його і вдихає аромат зі своєї.

– Хочеш сказати тост? – Запитує Шота. Його голос чистий, з мʼякою вимовою.

Селін же розгублений. Через незрозуміле, занадто вже сильне хвилювання – омегу потроху колотить – він і своє імʼя без помилок не здатен вимовити. Але і мовчати, або впадати у козячий ступор буде вже занадто ганебно. А альфа, як навмисно, передає ініціативу саме Селіну, який, знаходячись поряд з Шотою, чомусь різко подурнішав. Але, слава Усевишнєму, він здавав дещо, що у цій ситуації омезі тільки на руку.

Ще одна традиція, яких, здається, незлічити, особливо коли справа стосується заміжжя та партнерів – випити на брудершафт. Тобто треба переплести руки з келихами, випити, а тоді поцілувати партнера.

Невже це відбудеться? Селін же наважиться на це? Йому ж зовсім не заважає хвилювання?

Звичайно не обов’язково використовувати таку традицію. Зазвичай до неї звертаються тільки у випадку, коли схвильований та не знаєш з чого почати. Вона допомагає розрядити атмосферу напруги традиційною забавою. Саме до неї Селін і хотів звернутися, але згадав, що вони обидва зараз у пов’язках.

У горлі було так сухо, коли Селін наважився говорити :

– Шота, – було страшно звертатися на ім’я. Чоловік уважно спостерігав, не забуваючи періодично кидати обережний та швидкий погляд на безіменний палець, на якому так і не зʼявилася обручка, як би сильно омега не намагався матеріалізувати бажання, – покажи своє обличчя.

– Ти хочеш, щоб я зняв пов’язку, Селін? – омега кивнув у відповідь. Йому буде легше проявити ініціативу, коли обличчя стане вільним від тканини.

– А ти? Знімеш свою?

– Ти тепер мій чоловік, хіба я можу відмовити? – не бажано відмовляти чоловіку у першу ніч. Це забирає благословення на шлюб. Перша ніч – священна. Вона дозволяє, у теорії, пізнати партнера в усіх проявах. Спробувати зрозуміти його світ. Партнери не можуть відмовляти у бажаннях один одного. Якщо ці бажання звичайно не переходять межі дозволеного і не нашкодять партнеру. Все інше можна.

– Можеш, – яке впевнене ствердження. – Ти можеш як погоджуватися, так і відмовляти усьому, що я запропоную, – це звучало добре. Чому такий гарний альфа ще і так гарно вміє говорити. Чому одним і краса, і впевненість у собі, а іншим тільки постійна стурбованість собою та десяток помилок у простих словах.

Усе ж омега відставив склянку подалі, не бажаючи знову відчувати той занадто терпкий і приторно-солодкий присмак. Шота теж відставив свій келих, не пригубивши. Він знову покрутив обручку на пальці.

Після недовгого роздуму про щось своє він елегантно розвʼязав надійний вузол тонкої, проте міцної нитки на повʼязці. Та акуратно, за рахунок своєї невагомості, сповзла йому на коліна. Чоловік і до цього був симпатичний, але коли омега повністю зміг розгледіти його обличчя, то зрозумів, що це найкрасивіший альфа, якого колись доводилося бачити Селіну. Чіткі риси обличчя, рівний ніс, густі брови, довгі вії, чорні очі з шаленим блиском. Рожеві, ідеально очертані губи. Довершений.

Він уважно спостерігав за омегою, очікуючи реакцію. А Селін не переставав розгублюватися. Щось здалося дуже знайомим хлопцю і когось важливого нагадало у рисах обличчя Шоти. Дивно.

– Тепер моя пов’язка належить тобі. Прийми її як символ.

Омега забрав з його рук пов’язку та замешкався, не знаючи, що з нею робити. Якщо це якась традиція, то вона Селіну не відома. Одна загублена серед сотень інших традицій, які навіть носію традиційного виховання важко одразу пригадати. Хлопець поклав її на стіл. А поки роздумував над правильності своєї дії, Шота у нього щось запитав, от тільки Селін прослухав. І було так соромно перепитувати, щоб не здатися неуважним до нього, тому юнак вирішив обережно і акуратно кивнути. Краще погодитися на те, що альфа запропонує. Вірно ж? В будь-якій незрозумілій ситуації – погоджуйся. Чи ні? Будь що буде.

Хоча легковажність нікому не ставала у пригоді. От і Селіну не стала.

– То все таки «так»? – ще раз, мабудь не очікуючи згоди, він перепитав.

– Так. Звісно, так, – більш серйозно ствердив, бо вже відступати назад Селіну здалося недоречно.

– Звісно, я .. я думаю, що Можу тебе зрозуміти. Надобраніч, Селін, – а тоді він встав із за столу та направився до виходу.

А Селін так і залишився седіти за столиком і намагався зрозуміти, що не так? Чому чоловік покинув його в їх першу шлюбну ніч?