Глава 3. Бабуся.
Глава 3. Бабуся.
Вона одним реченням згадувала завжди усе своє минуле:
- Мене виховували чужі люди...
Важко було після такої відповіді, спитати ще щось про життя її..
Худощава, з гарними каріми очима, в яких ніколи я не бачила злості, навіть після зробленої мною шкоди( а я це добре вміла робити, повірте без доказів)
Бабушка ...., вона називає мене бабушка, - говорила про мене бабуся до тих пір, поки я сама зрозуміла, що в ми з нею живемо в різних областях....що батько мій росіянин, що бабуся любить звернення до неї словом "бабуся".
Довго ж я перевчалася, літо ж коротке.
А навчилася говорити "бабуся", звертаючись до рідненької.., а треба було вже їхати до батьків, додому повертатися.
А у нашому регіоні говорять "бабушка"...
Більше суржиком, " адаптованими" російськими слова на український лад ... Чи навпаки...говорят українскими словами з сумішшю підфарбованих російською.
І кожен немісцевий слов'янин зразу ж
видавав себе своєю , незвичною для нашої місцевості вимовою...І неважливо, з яким акцентом гість говорив з польським чи з білоруським, з кубанським чи московським.
Знак запитання зразу ж виразно ставав у поглядах місцевих , намагаючись розчути звідки гість...у наше місто...
Місто комсомольських будівництв...
Велике індустріальне, місто сталі і руди...
Вона одним реченням згадувала завжди усе своє минуле:
- Мене виховували чужі люди...
Важко було після такої відповіді, спитати ще щось про життя її..
Худощава, з гарними каріми очима, в яких ніколи я не бачила злості, навіть після зробленої мною шкоди( а я це добре вміла робити, повірте без доказів)
Бабушка ...., вона називає мене бабушка, - говорила про мене бабуся до тих пір, поки я сама зрозуміла, що в ми з нею живемо в різних областях....що батько мій росіянин, що бабуся любить звернення до неї словом "бабуся".
Довго ж я перевчалася, літо ж коротке.
А навчилася говорити "бабуся", звертаючись до рідненької.., а треба було вже їхати до батьків, додому повертатися.
А у нашому регіоні говорять "бабушка"...
Більше суржиком, " адаптованими" російськими слова на український лад ... Чи навпаки...говорят українскими словами з сумішшю підфарбованих російською.
І кожен немісцевий слов'янин зразу ж
видавав себе своєю , незвичною для нашої місцевості вимовою...І неважливо, з яким акцентом гість говорив з польським чи з білоруським, з кубанським чи московським.
Знак запитання зразу ж виразно ставав у поглядах місцевих , намагаючись розчути звідки гість...у наше місто...
Місто комсомольських будівництв...
Велике індустріальне, місто сталі і руди...
Коментарі