Персонаж, що носить ім'я Норман Рідус, вигаданий. Будь-який збіг з реальним об'єктом випадковість. ( A man named Norman Reedus fictional. Any resemblance to the real object of randomnicity ).
Іноді я даю персонажам своїх оповідань імена людей, які мені дуже подобаються.
Просто хороші люди .... Just good people ...
" ...the smell of the salty sea... the smell of green grass... immediately plunge into the warm sea...
Where is your paradise? Where your soul is flying in a dream? Where to look for it? ...Where to look for this place?... Soar above the world the infinite, and to come back to a cold house ..."

*****
Нахабна, дрібна комашка повзала по його обличчю, своїми хаотичними переміщеннями вона лоскотала шкіру, змушувала відкрити очі. Запах зеленої трави змішаний з солоним запахом моря увірвався в його свідомість, і остаточно розбудив його. Норман Рідус лежав на високому обриві, крізь високу траву виднілося море, на горизонті воно зливалося з небом в одну суцільну пронизливу блакить. Норман довго вдивлявся вдалечінь, хотілося довше полежати, і він знову почав засинати. Комашка давно вже поповзла по своїх справах, вона не могла його більше будити, довелося знехотя піднятися з землі. Так краще проглядався берег моря, стежка, яка дозволяла спуститися вниз. Норман згадав, він давно не плавав, йому захотілося негайно зануритися в тепле море. Окрилений цим поривом, він стрімко спустився по стежці. Пісок пляжу ще не встиг нагрітися від літньої спеки, його прохолода приємно холодила ноги. Норман біг по березі так, немов знову опинився у безтурботному дитинстві. Огинаючи кам'яний валун, він різко зупинився. Норман побачив людину, яка сиділа на піску, і він раптово згадав, навіщо він тут. Чоловік не спускав очей з морської гладі, явно очікуючи щось.

- Я шукаю свою дружину. Ви знаєте, де вона? - Норман Рідус присів біля людини.
- Дивись туди - чоловік пальцем вказав на море. Раптово з - під води виринула жінка, і вельми несподівано вона злетіла у небо. Вона парила над водою, піднімалася все вище і вище .....
- Ух-ти! Я й не знав, що Ді може літати! - Захоплено промовив Норман.
- Вона скучила, їй на Землі не вистачає цього. Не турбуйся, зараз повернеться назад.
- Навіщо вона взагалі йшла звідси?
- Ну, як тобі доступно пояснити? - Чоловік ретельно підбирав слова - Коли довго виконуєш якусь роботу, ти втомлюєшся, і тебе відправляють у відпустку. Міняєш навколишню тобі обстановку. Але ти, навіть на відпочинку, іноді сумуєш за свою роботу. Буває таке?
Норман згідно закивав головою.
- У Ді так вийшло. Коли вона у відпустці на Землі, їй необхідно забути про свою роботу, про свій дім. Це все, що ти повинен знати. - Чоловік піднявся з піску - Через стрес,  їй вдалося достроково повернутися. Ну, нічого, політає і повернеться назад. Ти викупайся, море тут просто божественне! Шкода, все забудеш!
****
Норман Рідус раптово задрімав в лікарняній палаті, потім прокинувся, йому здалося, що Ді нарешті поворухнулася. Минуло два тижні, як її дістали з-під завалу землетруса. Ніяких фізичних ушкоджень, і тільки бажання не виходити з коми. Може, сьогодні саме той день? Його щось надихнуло, вселило надію. Від сновидіння залишився тільки запах зеленої трави, змішаного з запахом солоного морі. Так, він чомусь впевнений, Ді сьогодні відкриє очі і посміхнеться йому. З поверненням!
****
 Де твій рай? Місце, куди літає в кожному сні твоя душа. Де шукати той рай? 
***
   Where is your paradise? Where your soul is flying in a dream? Where to look for it? ...Where to look for this place?... Soar above the world the infinite, and to come back to a cold house ...