Зустріч
Сонячні промені пробералися через вікно у зелену кімнату, де спала Каріна. Кімната виглядала просторна. І ось промінчики забралися на ліжко. Декілька хвилин вони гралися. Почувся звук будильника. Із під ковдри висунулася рука, і почала шукати будильник. Взяла в руку і кинула в протилежну стіну зі словами "Умрі тварь!!!". З першого поверха почувся крик мами:
- Донечко, вставай сьогодні 1 вересня. Приведи себе в порядок, і на обід. Тому що ми з батьком спішемо!
-Добре мам.
Каріна встала і відправилися у вану кімнату. Коли всі водні процедури вона закінчила, підійшла до шкафу. Вибрала собі білу блюзку і чорну, вище коліна спідницю-сонце. Спустилася на низ і зустріла батьків.
- Привіт мам, привіт тату! - радісно викрикнула вона. І підійшла поцілувала маму і батька в чіщку.
Пообідав з батьками вона відправилися до двері, там взула кросовки(так вона їх дуже любить).
Каріна вирішила пройтися пішком. Вона йшла крізь парк. І тут неочікувано хтось її штурхнув і Каріна впала на асфальт. Підняла свої голубі очі вона зустрілася з виглядом двох ізумрудних очей. Незнайомець подав руку зі словами:
-Вибач, я дуже спішу.Іти с можеш?
-Ніби так.
-О, до речі мене звати Денис, а друзям просто Ден. А як тебе, принцесо, звати? - улибнувся в усі тридцять два.
-Мене Каріна. - я усміхнулася-Приятно познаяомитися. - сказала я з сарказмом.
- І мені. О, давай обміняємося номера ми телефону. І ще колись зустрінемося.
Я задумалася ніби нормальний хлопець. Допоміх встати, а то бувають такі що попросту посміються і підуть. Тож я согласилася і ми обмінялися номерами. І тут я згадала що мені потрібно срочно в шкоду.
- Давай пака, а то я спішу у школу. Пака Ден!
І я побігла. А в спину почулось " До зустрічі, принцеса! ". Я усміхнулася " Смішний він" - подумалося мені. І я ще ускорилася щоб не спізнитися у школу.
- Донечко, вставай сьогодні 1 вересня. Приведи себе в порядок, і на обід. Тому що ми з батьком спішемо!
-Добре мам.
Каріна встала і відправилися у вану кімнату. Коли всі водні процедури вона закінчила, підійшла до шкафу. Вибрала собі білу блюзку і чорну, вище коліна спідницю-сонце. Спустилася на низ і зустріла батьків.
- Привіт мам, привіт тату! - радісно викрикнула вона. І підійшла поцілувала маму і батька в чіщку.
Пообідав з батьками вона відправилися до двері, там взула кросовки(так вона їх дуже любить).
Каріна вирішила пройтися пішком. Вона йшла крізь парк. І тут неочікувано хтось її штурхнув і Каріна впала на асфальт. Підняла свої голубі очі вона зустрілася з виглядом двох ізумрудних очей. Незнайомець подав руку зі словами:
-Вибач, я дуже спішу.Іти с можеш?
-Ніби так.
-О, до речі мене звати Денис, а друзям просто Ден. А як тебе, принцесо, звати? - улибнувся в усі тридцять два.
-Мене Каріна. - я усміхнулася-Приятно познаяомитися. - сказала я з сарказмом.
- І мені. О, давай обміняємося номера ми телефону. І ще колись зустрінемося.
Я задумалася ніби нормальний хлопець. Допоміх встати, а то бувають такі що попросту посміються і підуть. Тож я согласилася і ми обмінялися номерами. І тут я згадала що мені потрібно срочно в шкоду.
- Давай пака, а то я спішу у школу. Пака Ден!
І я побігла. А в спину почулось " До зустрічі, принцеса! ". Я усміхнулася " Смішний він" - подумалося мені. І я ще ускорилася щоб не спізнитися у школу.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Зустріч
Дуже круто але коротко
Відповісти
2018-11-04 09:19:59
Подобається