Сьогодні...
Сьогодні... Сьогодні пройшов ще один день, і це означало що скоро почнеться нове стурбоване життя і я перейду на новий рівень цього важкого життя.
-Ще трошки зачекати і підскладати грошенят, і я здійсню свою маленьку мрію - бормотіла я собі в який раз.
Кожен день одне й те саме, це все починається мені здаватися сном, який повторюється кожну ніч, хоч інколи він і змінюється яскравими моментами, що важко забути... Можливо щось зміниться коли зустріну ту саму людина, з якою захочеться провести своє життя.
"Але чи буде так я хочеться? "- кожного разу задумувалась про це я.
Здається сьогодні був важкий день, але насправді все було так, як завжди. Коли ти проводиш дні в один і той самий ритм, це все стає занадто нудно для веселого концерту. І люди, які були присутні на ньому починають розходитись у пошуку кращого, насміючись з тебе, а потім і зовсім забуваючи про тебе. Таке буває часто, коли не підходиш під стандарти кожної людини тому, що ти пробуєш оволодіти сценою, яка не підстроєна саме під тебе. Або просто людина з якою ти спілкуєшся, довіряєш її просто використовує тебе в своїх цілях і в один момент коли просто ти робив вигляд дурного, ніби нічого не знаєш, береш і все зупиняєш, цим показуючи, що ти все знаєш. І одразу тебе залишають, можливо ще й роблять вину у їх проблемах.
Щоб ти не робив для людей, які тебе оточують, ти ніколи не зможеш їм вгодити тому, що кожний раз вони від тебе хотят більшого, це все ж для них добре. А коли в один момен ти перестаєш це все робити, і вони перестають з тобою спілкуватися.
Це все закон обміну, для того щоб щось зробити, потрібно щось віддати, і ти не зможеш дізнатися наскільки ця річ буде ціною для тебе. Тому цінуйте сьогоднішній день, кожну хвилину, яку провели в радості і щасті тому, що він може стати для вас одним із ціних днів, які вже ніколи не повернути. Ні ті самі моменти, ні тих самих людей...
-Я чекаю зустрічі з тобою, ми скоро зустрінемось. Щоб не сталось я приїду. Просто дочекайся....
-Ще трошки зачекати і підскладати грошенят, і я здійсню свою маленьку мрію - бормотіла я собі в який раз.
Кожен день одне й те саме, це все починається мені здаватися сном, який повторюється кожну ніч, хоч інколи він і змінюється яскравими моментами, що важко забути... Можливо щось зміниться коли зустріну ту саму людина, з якою захочеться провести своє життя.
"Але чи буде так я хочеться? "- кожного разу задумувалась про це я.
Здається сьогодні був важкий день, але насправді все було так, як завжди. Коли ти проводиш дні в один і той самий ритм, це все стає занадто нудно для веселого концерту. І люди, які були присутні на ньому починають розходитись у пошуку кращого, насміючись з тебе, а потім і зовсім забуваючи про тебе. Таке буває часто, коли не підходиш під стандарти кожної людини тому, що ти пробуєш оволодіти сценою, яка не підстроєна саме під тебе. Або просто людина з якою ти спілкуєшся, довіряєш її просто використовує тебе в своїх цілях і в один момент коли просто ти робив вигляд дурного, ніби нічого не знаєш, береш і все зупиняєш, цим показуючи, що ти все знаєш. І одразу тебе залишають, можливо ще й роблять вину у їх проблемах.
Щоб ти не робив для людей, які тебе оточують, ти ніколи не зможеш їм вгодити тому, що кожний раз вони від тебе хотят більшого, це все ж для них добре. А коли в один момен ти перестаєш це все робити, і вони перестають з тобою спілкуватися.
Це все закон обміну, для того щоб щось зробити, потрібно щось віддати, і ти не зможеш дізнатися наскільки ця річ буде ціною для тебе. Тому цінуйте сьогоднішній день, кожну хвилину, яку провели в радості і щасті тому, що він може стати для вас одним із ціних днів, які вже ніколи не повернути. Ні ті самі моменти, ні тих самих людей...
-Я чекаю зустрічі з тобою, ми скоро зустрінемось. Щоб не сталось я приїду. Просто дочекайся....
Коментарі