Eugene:
На сцену вийшов чоловік у костюмі з скрипкою в руках. Він взяв скрипку , поставив під шию і почав грати спокійні ноти різко міняючи звучання. Разом з цим він легенько переміщався по сцені пританцьовуючи. Серед глядачів було лиш двоє. Вони дивились на танцюючого скрипаля і чекали інших глядачів. Потім хтось тихо відкрив двері до залу і скрипка почала грати більш низькими нотами і новим ритмом. Скрипаль почав показувати зуби.

Цих двох зміг би мені дістати?

(Іра показує дві фотографії дівчат)

Живими?

(Тім попиваючи каву)

Так і без ран. От тобі шокер на всяк випадок.

(Іра дає шокер Тімові)

Я постараюсь так все зробити.

(Тім бере фотографії і виходить з кафе)

Він як і хресний. Має дерев'яну шкіру , яка нікуди не годиться , але на відчуття вона прекрасна.

(Іра)

Тім біля тиждня слідкує за обома дівчатами і вивчив усі їх маршрути і звички. Він навіть з одною познайомився. Як виявилося вони подруги. В один день почалась дуже сильна і довга злива. Тому Тім взяв машину батька на один день. Коли вже уроки закінчились , то подружки сіли разом з Тімом і почали їхати. Він не відчував до них нічого. Лише в деякі моменти бачив їхні тіла всі заповнені цвяхами і себе з цвяховим степлером. Тім почав теж посміхатись , як і Жека. Але він закрив свій рот противогазом і пустив снодійний газ. І дівчата заснули. Він переніс обох в підвал до Іри.

Прекрасно. Вони якраз сплять і я зможу підготувати їхню шкіру для свого костюму.

(Іра оглядає голих дівчат , які лежать прикуті до столу)

Тепер ти задоволена?

(Тім не знімаючи противогаз)

Зніми маску. Хочу побачити твоє лице.

(Іра знімає маску з Тіма і бачить його ненормальний погляд і посмішку)

Я буду поруч біля тебе і зі мною ти можеш розслабитись.

(Іра обнімає Тіма в якого вже є ідея того чого він хоче)

Дякую тобі. Я зроблю те що так колись хотів.

(Тім поцілувавши Іру в лоб)

Немає за що. А зараз я маю приступати до роботи.

(Іра вдягнувши резинові рукавички і взявши скальпель)

Знову сцена на якій танцює і грає скрипаль з явною посмішкою і задоволенням. До перших рядів сів чоловік у дуже старому , але доглянутому пальто. В руках у нього будівельний степлер що стріляє цвяхами , а в пальто купа різних дуже довгих і товстих шил , яким легко пробити будь-що. А на голові у нього маска зроблена з кори дерева з вирізами під очі. Над очима видно дві гілки , які ідуть під прямим кутом , але вони дуже короткі тому вище голови не заходять. А на місці рота видно як там вирізана посмішка повна іклів. Після цього в залі один з перших глядачів починає пити чай.

Агов. Чому всі твої вироби такі погані. Швидко почав нормально вирізати по дереву!

(Директор столярного комплексу кричить на Жеку)

Чого мовчиш? Чи тобі стидно за таку тонку ніжку?

(Директор тримає ідеально гладку тонку ніжку під стіл)

Вона ще не доточена.

(Жека тихо)

Це ти називаєш не доточена?

(Директор ламає ніжку об голову Жеки)

Допоможіть йому.

(Директор викидає зламану ніжку і йде від лежачого Жеки)


Де я?

(Жека серед пустоти)

А ти забув?

(Столяр позаду нього)

І знову ти перед мною.

(Жека приготувавши кулаки)

Не забувай я сильніший ніж ти не зважаючи скільки в тебе сил.

(Столяр близько підходить до Жеки)

Ти мені всеодно нічого не зробиш!

(Жека сміливо)

Ти на моїй території. І тут я господар.

(Жека різко падає на підлогу і не може рухатись через цвяхи по всьому тілі)

Не спати і не відключатись. Я тільки почав тебе вертати.

(Столяр з задоволенням починає забивати  цвяхи у вуха)


Після цього Жека почув все що діється навколо і знову чув справжні думки людей і те що вони нікому не кажуть. Потім Столяр пробиває долоні і Жека відчуває усе в тілі і знову ту силу , що колись у нього була. Після цього цвяхи пішли в очі і Жека прокинувшись нічого не сприймав просто дивився пустим поглядом на всіх. Столяр стояв посеред коридору у своєму лабіринті і дивився на напівмертвого нового себе і тримав у руці останній цвях. 


Ти готовий?

(Столяр нахилившись до Жеки)

Я згадав. Ти помреш і я помру. Ми знову станемо одним , але тепер новими.

(Жека посміхаючись)

Ну тоді прощавай.

(Столяр вбиває останній цвях у лоба Жеки)

Ей Євген вставай. Ти в порядку?

(Макс)

Так все добре.

(Жека встав наче нічого і не було)

Ти куди йдеш?

(Макс)

Є в мене одна справа. Скажеш цьому що я вирішив взяти відпустк.

(Жека)


Ввечері того ж дня...


Зараза ну і темно. Ненавиджу зиму.

(Директор разом з дружиною їде додому через двори)

Стій.

(Невідомий і чорному шолому і в захисному костюмі для мотоциклістів)

Зійди , а то наїду.

(Директор кричить через вікно)

Я сказав ти стоїш.

(Невідомий підняв однією рукою кувалду розміром 5 літрову пляшку з водою і зі всієї сили вдарив по капоту машини)

Ти охренів?

(Директор вилазить з машини і вдаряє одною рукою по шоломі невідомого)

Твою мать рука. Що це за шолом такий?

(Директор дивиться на невідомого)

А я лише сьогодні покрив його металом і фарбою.

(Невідомий витягує сучасний бойовий молот 1,5 метра довжину)

Що ти хочеш робити?

(Директор хоче щось взяти з машини)

Я сказав стояти.

(Невідомий гострим кінцем молота зачепив плече директора і розвернув його після чого одним ударом молота запихнув голову у тулуб і ще одним ударом в грудну клітку і голова директора лопнула в середині від ударної хвилі)

Треба подзвонити поліції і то швидко.

(Дружина на задньому сидінні пробує комусь зателефонувати)

А ти не рухайся.

(Невідомий взяв кувалду , яка поклав на капот і запустив ним його як списа у вікно з дружиною і після того її голова з'єдналась з зламаним телефоном і кувалдою)

А тепер я можу спокійно працювати і спати.

(Невідомий дістає кувалду і змиває спиртом кров після чого закидає в середину машини дві дерев'яні ляльки без голови)


Давай сьогодні до мене батьки не приїдуть.

(Якась дівчина до Тіма , який вдягнув плащ Жеки)

Добре тільки сумку візьму з собою.

(Тім бере сумку в якій лежить якихось два важких інструменти)

Ну як тобі мій дім?

(Дівчина)

Не поганий досить гарний. Але чогось не хватає.

(Тім скинувши і обережно поставивши сумку)

Чому плащ не скинеш?

(Дівчина)

Мені в ньому надто зручно.

(Тім)

Я тоді в душик , а ти чекай мене в моїй кімнаті.

(Дівчина заводить хлопця в кімнату)

Треба поглянути на хороше місце.

(Тім пішов і забрав свою сумку з якого витягнув два будівельних степлери з цвяхами)


На сцені людина з скрипкою випустила трохи крові з рота і почала тільки сильніше посміхатись.


Вчора було вбито 6 дівчат і сім'я директора столярного цеху. Обидва випадки дуже дивні. Оскільки дівчат цвяхами прибили до кожної стіни в різних позах і вони не померли одразу. А з сім'ю ситуація інша. Хтось запихнув голову директора у його грудну клітку і її розірвало. Дружина померла від зіткнення з великим тупим предметом. Але невідомом яким. Ми ведемо розслідування оскільки це дуже дивно.

(Слідча Наталя для телебачення)

Це може бути пов'язано з тим що ви почали справу , яку не змогли вирішити 15 років назад? Це були два маньяки чи один?

(Журналістка)

Ми думаємо що двоє. Оскільки обоє лишили два сліди. Це цвяхи і ляльки без голови це нагадує одного маньяка по-імені Столяр. Він лишав таке після себе. Але ми не можемо сказати точно чи це він чи вони. Оскільки час і місце сильно не співпадають.

(Слідча Наталя)

Женя? Це був ти?

(Софія кормлячи малу дитину)

Не знаю. Ти мене добре знаєш я не в тій формі щоб робити таке.

(Жека)

Тимофій сьогодні такий сонний після тої вечірки добре що він не був так близько до дому де тих дівчат вбили.

(Софія переживаючи)

Не думаю що він настільки слабкий щоб не відбитись від маньяків.

(Жека про щось задумавшись згадує)