Розвага перетворенна на жах
Жека
Саня
Андерсон
Воз'єднання
Жека
Я був в супермаркеті. Приблизно біля різних інструментів там ще лежали , якісь дивні топоріки. Я почав оглядати їх і думати нахер вони такі. Я не брав їх бо подумав нафіга вони такі і пішов до каси. Не встиг я пробити продукти , як вірвались озброєні люди. І почали наказувати всім сісти в коло. А я заховався в відділу іграшок , де ще ті топоріки були. Я  взяв п'ять топоріків і два іграшкових пістолетів. Арсенал канешно гавно. Але думаю щось придумаю і попробую вибратись. Я поглянув , що вони робили. І встановили на людях гранати. Я лише побачив , що то обороні гранати. А радіус від них 200 з чимось метрів . Вони знали , що роблять.Я взяв пістолети і почав підкрадатись. І взяв одного з озброєних в заручники. І вистрелив в ногу. Хлопці забрали зброю. Я забрав пістолет і патрони озброєного. І почав розтрілювати терористів. А сам  заховався перезарятись. І дістав топоріки. Взяв в ліву руку топорік , а в другу реальний пістолет. Топорік кинув в ногу одного з стріляючих і відволік їх на секунду. І почав стріляти по ним. Вбив пару , а потім кінчились патрони. І взяв топоріки. І почав їх так рубити. Порубав і пішов розміновувати заложніків. Але в того кому я ногу прострелив був живий і цілився на мене. А дівчина , яка то помітила взяла пістолет вбитого і вбила того терориста. Я розмінував гранати всіх і випустив на вулицю до поліції. А гранати забрав. Але поліція подумала , що я живий терорист і прострелили мені руку. Вони цілились в серце , але їх заручники збили. Тепер я поранений взяв їхні автомати патрони і пістолети. Ну і ще дещо взяв з собою. І перемотав руку чим найшов. А сам вирішив допомогти Сані.
© Євген Мазурок,
книга «Мертві герої».
Коментарі