Стоун можеш нам дати транспорт для дівчат. Один бажано повністю електричний , а другий досить легкий і швидкий. Бажано обидва мотоцикла.
(Блек)
Так зараз принесуть. Але електричний довго їхати не буде без зарядки.
(Стоун)
В нас є хто його може зарядити.
(Блек)

Ти куди ходив?
(Скорп)
Та транспорт брав дівчатам. Будемо вже виїжджати.
(Блек)
Ого.
(Дівчата)
Мене тривожить одне.
(Скорп)
Чому ангели почали нищити всіх зі званням демон? Цікаве питання. Заїдемо і все вияснимо.
(Блек)
Головне не повторити долю Металевого.
(Скорп)
Не бійся. Ти ж пам'ятаєш девіз 10 демонів?
(Блек)
Померти тільки в дорозі або ж в бою? Добре пам'ятаю. Ех. Добре пішли.
(Скорп встає)
Ось транспорт.
(Стоун приніс два мотоцикла)
Прекрасно. Дівчата сідаємо і їдемо.
(Блек)

Ми досить швидко доїхали до потрібного нам міста. Коли ми заїхали і проїхали головну площу , то помітили. Сім демонів. 4 вже були мертві і ще одного вбили. Дівчата не замітили , як ми зникли в секунду. Ми забрали останніх двох і почали тікати разом з дівчатами. Дівчатам передали Демона Чуми і Туману. Вони обидві одразу втекли в місто до Стоуна. До нас за їхнє місто виїхало 20 ангелів. Вони явно були слабші ніж ми. Це місто щось задумало. Ми одразу зняли все з торсу. Скорп загорівся не червоним , а синім вогнем. Ледве не найпекучішим. Блек помалу підходив до інших 10 ангелів. Ті одразу почали кидати у нього всім чим могли. Жодне не торкнулось його. Блек замахнувся пустою долонею і зжавши її в кулак вдарив по повітрі хуком. І дав вибух на 10 метрів у довжину. Одразу 5 ангелів померло. Один з ангелів бетоном закував руки Блека. Я був злим і вони не знали наскільки я небезпечний. Тому зробив рух в якому руками б'ють по ногам і тазом ведуть вперед. Одним словом від паху і пішов вибух. Ще 4 мінус. Лишився один архангел , який замаскувався. Так само в Скорпа він виніс у момент усіх ангелів. Я підірвав бетон на руках і вивільнився. Проти мене був повітряний архангел. А проти Скорпа водяний. Нам обом буде важко. Я одразу почав бити вибухами , але вітер був сильнішим , що не мені то іншому на користь. Скорп використав секретний прийом. Скорп завжди ходить в масці на рот і ніс , бо коли він дихає і говорить завжди йде вогонь. Так Скорп сумів спалити до тла водяного архангела. Повітряний не підпускав до себе. Але це не страшно. Я дістав пістолет і вистрелив смертельною пулею. Йому відірвало руку. А мою руку засудомило через велику кількість ударних вибухів. Але той вже корчився від болю. Я взяв його за іншу руку і вибухом ще і ту знищив. Він лежав і просив помилувати. Я відповів :"А коли демони тебе просили. Ти їх не щадив." Я дав Скорпу зробити своє і він підпалив його. Він повільно і дуже болісно горів. Ми не хороші. Ми лише мстимось за тих хто справді був нам дорогий.

О кого я бачу. Останні два демони.
(Даст)
І ти тут. Розказуй , що тут діється. Даст.
(Блек)
А те що тепер ангели і демони не звання . Ангели це добросовісні охоронці всіх міст. А демони всього лиш бандити і грабіжники , яких треба знищити.
(Даст)
Ти вбив охоронців більшості міст. Навіть Стала. Нашого старого друга , який зібрав всіх вигнаних і на металевому звалищі побудував своїми силами місто. Він робив це тиждень.
(Скорп)
Він був демоном. А демони це зло.
(Даст)
Раз так ти говориш. Тоді помри.
(Блек стріляє з револьвера)
Нажаль ти в рази слабший ніж я.
(Даст)
'Біля лиця Даста пролетіла пуля і попала в стіну міста. Пуля пройшла через 15 метрову стіну , а на лиці лишилось 3 великі кроваві рани.'
Справді?
(Блек)
Не може бути. Іван мав знищити твою силу вибуху.
(Даст)
Ти справді думав , що тоді 5 років назад це був мій найсильніший вибух.
(Блек)
Це ти про вибух фабрики зброї на транспорт?
(Скорп)
Так. Тоді я був злий і ледве як сумів здержатись , щоб не самому взірватись.
(Блек)
Так тоді ти ледве не вибухнув.
(Даст посміхаючись)
А зараз тим більше не вибухну. Я злий , але і холоднокровний. Ще в той день я створив патрон якраз для тебе.
(Блек викинувши всі патрони і запихнувши один єдиний в барабан)
Невже ти справді думаєш мене вбити?
(Даст)
На повному серйозі впевнений.
(Блек)
Я тоді поїду до дівчат. Треба охороняти місто на всяк випадок.
(Скорп)
Добре їдь.
(Блек)
Не забув мою магію. Це магія природи. Будь-яка рослина мене буде слухатись без проблем. А тут посаджено дуже багато насіння лози і дерев.
(Даст)
Ідіот ти. Як був так ним і є.
(Блек)
І чому ж?
(Даст)
Ніколи не виказуй свої козирі і атаки.
(Блек вистреливши в Даста вбивши його)

Я сів назад на мотоцикл і поїхав назад. Але по дорозі повсюди дуже швидко росла трава і різні рослини. Але вибухи від камікадзе все знищували. Через 500 метрів рослини закінчились. Він таки став частиною природи. Вбити його тепер може тільки одна людина. Подумав я.

О ти вже тут. Слухай , що Чума розказує.
(Скорп)
Нас запросили в місто сказавши , що треба зробити певні зміни в званнях. Я передала це і іншим демонам. Ми разом всі поїхали. В місті нас ніхто не вітав і тільки тікали. Це сильно здивувало. Коли ми зайшли до героя , то його там не було. Там сидів якийсь архангел з рослиною , яка росла з руки. Він сказав , що тепер демонів не існує. Ми не зрозуміли чому і нас одразу схопили бетоні маги. Далі на площі всім сказали , що демони тепер знищені і по одному нас вбивали. А перед тим ніж вбити катували , щоб ми помінялись і стали ангелами. Жоден з нас не погодився повторюючи предсмертний девіз:"Померти тільки в дорозі або в бою". Ми всі вірили , що є ще троє наших , які прийдуть. Прийшли ви двоє. Для мене і туманого це була радість. Ми знали що ви двоє ніколи не станете тими хто був за те щоб вбити товаришів. Найбільш здивувало ваша сила. Я навіть не думала , що ви можете бути настільки швидкі і сильні.
(Чума сміючись)
Не бійся. Ми своїх не кинемо. Тепер ми не демони. В нас тепер інше звання. Святі рицарі аду.
(Блек)
Класно звучить.
(Туман)
Відпочинь. Тебе майже не вбили.
(Медсестра)
Нажаль Чума. Металевого вбили першим. Він захищав це місто і його вбили.
(Скорп)
Ми останні 4 демона?
(Чума)
Так. Майже половина.
(Блек)
Треба поховати тіла інших 6.
(Туман лежачи)
Ми заберемо їх і поховаємо тут.
(Скорп)
Поїхали.
(Блек встаючи)