Довга перерва
Продовження подорожі
Атака на наземний штаб рицарів
Трохи інженерної думки
Сімейні сварки
Зачищення замку
Спогади
Місто монстрів
Перші зачіпки і бій над містом
Неочікувана знахідка
Битва проти ангелів
План
Хороший варіант
Довга перерва
'Чути якийсь гуркіт зовні'
Ммм ще 5 хвилин посплю.
(Рекс)
'Світло пробивається через грунт'
Зараза. Вже день виходить. Ну треба вилізти. Стоп , а чого я в землі? І де я?
(Рекс)
'Чути грізний ричання маленького хаскі'
О собака. Літаючи острови? Так стоп спочатку треба зрозуміти , як я розділився з Фазаром якщо ми тільки но зайшли в розлом після вбивства того монстра. А як того монстра звали?
(Рекс)
'Малий хаскі почав гризти скелет Фазара'
Еей. Ти кого гризеш? Стоп одяг точно як у Фазара. Ну якщо і так тоді. Ха я тебе пережив. Але питання на скільки?
(Рекс тримаючи малого хаскі)
'Хаскі починає грізно гавкати на Рекса'
Успокойся. На тобі палець Фазара.
(Рекс)
'Хаскі з радістю починає їсти палець'
Ого так ти любиш делікатеси. Так візьму всі кістки , які тут є і підемо з ним кудись.
(Рекс)
'Малий хаскі починає притискатись до Рекса'
Хитра собача срака. На тобі ще один палець. Назву тебе Фазаром. Будеш мені його нагадувати. Стоп , а чому мені не сумно від цього?
(Рекс)

Рекс відкрив свій обладунок і дивиться на себе.

Твою кістку. Я скелет? Чи обладунок живий?
(Рекс)
'Фазар стає більший і ще хоче кісток'
На погризи.
(Рекс піднімає Фазара і той вириває пару ребер)
Ні таки я обладунок живий. Тоді в себе всі кістки і заховаю.
(Рекс закриває обладунок)
О ти вже проснувся?
(Меч в руках Рекса)
А ти хто?
(Рекс дивлячись на меч)
Поняв прийняв.
(Меч в руках Рекса)
Ну що пішли Фазар до міста найближчого.
(Рекс даючи Фазару всі пальці з усіх скелетів)

Рекс і Фазар почали йти невідомо куди. Пройшло багато часу і Фазар ліг спати. Рекс це замітив. І приліг біля нього. Рекс не міг спати і дивився на нічне небо в якому в основному були червоні зірки. Потім Рекс закрив очі і через трохи впав на спину. Відкривши очі замітив , що вже ранок і Фазара який з'їв усі кістки

Який ти голодний.
(Рекс)
Ну вибачай.
(Фазар)
Собака яка розмовляє!!
(Рекс)
А монстри тебе не напрягають?
(Фазар)
Та якби ні. Я звик.
(Рекс)
Тепер до цього звикай. Сідай на спину так швидше доберемося.
(Фазар)
Ну добре.
(Рекс заліз на спину Фазара , який став як простий автомобіль)

Поки ми їхали в мене броня почала тріскатись. Тут то я відчув що мені натирає. Коли ми приїхали до входу в місто , то зайшовши нічого не знайшли. Ми оглянули всі магазини і там були лише залишки товару. Рекс взяв різного матеріалу і зробив Фазару одяг і броню. Потім Фазар встав і сказав , що не погано і став знову на передні лапи. Поки ми все оглядали , то побачили начебто знайомий мотель. І в обох наче видіння сталось. Вони згадали , як колись туди заходили і не самі , а з кимось. Вони пішли далі і почули звуки боротьби. Рекс одразу побіг туди , а Фазар зайнявся собачими справами. Позначав де вихід.
Рекс прибігши побачив дівчину зомбі і трьох мисливців.

О підкріплення. Допоможи нам її вбити.
(Один з мисливців)
Зараз я допоможу.
(Рекс починає розмахувати мечем і вбиває одного з мисливців)
Агов?!
(Інші мисливці)
Вибачайте , але я монстр.
(Рекс підбігає до зомбі і захищає щитом)
Готуй заклинання.
(Один з мисливців)
Маєш зброю ще одну?
(Зомбі)
Ось зніми щит з руки.
(Рекс)
Ого кулемет. Казали про одного хто носив так кулемет на руці. Сто років тому приблизно жив.
(Зомбі починає стріляти по мисливцям)
Ого непогано вбила.
(Рекс)
Тільки матеріал пошкодила. В них ноги і руки хороші. Треба відділити і собі пришити.
(Зомбі оглядаючи їх)
Класно.
(Рекс)
Що?! Що ти тільки-но сказав?!
(Зомбі)
Класно. Ми монстри об'єднались. І ти ще їхні частини тіла крадеш. Правильний підхід до трупів.
(Рекс)
Дякую я Фіна.
(Фіна)
Рекс. Приємно познайомитись.
(Рекс)
Я нічого не пропустив?
(Фазар)
Собака яка вміє розмовляти?!
(Фіна)
Да я теж в шоці був.
(Рекс)
Я Фазар.
(Фазар)
Я його назвав в честь друга.
(Рекс)
Ти не зрозумів. Я реальний Фазар. Твій друг кусок ти безсмертного не магічного гімна.
(Фазар)
Точно так якби Фазар сказав. Доречі хотів тебе Фіна запитати раз ми монстри. Звідки ти бідони вкрала?
(Рекс)
Тут одна акторка гарна , а друга школу закінчила. Прийшлось 4 і 2 розмір пришивати.
(Фіна)
То візьми якийсь один розмір.
(Фазар)
Ні так прикольно. Я в більшій пістолет ховаю.
(Фіна)
Тепер ти з нами. Стоп , а яка у нас ціль?
(Рекс)
Походу розберемося.
(Фазар)
Добре вилазимо. Почекай , а ти наш транспорт да? Тоді маю сумки для того , щоб перевозити різні речі. Зроблена з шкір монстрів і людей. Поміряй.
(Фіна до Фазара)
Як пояс. Зручно. І не сильно стрибають.
(Фазар)
Авжеж. Я років 2 потратила , щоб навчитися шити , як треба. Тепер можу пошити будь-що.
(Фіна)
Да ти в нас майстриня. Тоді будеш з кулеметом ходити. А ближня зброяяя. Оо. Зараз секунду. Ось сокира.
(Рекс зробивши з руки і лопатки щось похоже на сокиру)
Нащо якщо є це?
(Фіна показує жала зі спини і багато язиків з роту і навіть голова в більшості рот навіть на животі зуби появились)
Був би живий обісрався б.
(Рекс)
Вже.
(Фазар)
Добре що здох. Запаху не відчую.
(Рекс)
Ну добре поїхали.
(Фіна)
Пішли знову наверх.
(Рекс)

На дворі вже стемніло.

Добре тут ніч побудемо і вирушимо далі.
(Фазар лягаючи спати)
А в твоїй шерсті так спати тепло.
(Фіна)
А я посторожу.
(Рекс)
Добре. Я розслаблятися теж не буду.
(Фазар)
Питання одне чого він у собаку переродився?
(Рекс подумки зверху)
Ей найманцю ти не бачив тут ніде трьох солдат?
(Святий рицар начебто?!)
Так вони туди пішли.
(Рекс показує в іншу сторону)
Ти брешеш. Я відчуваю це.
(Святий рицар)
Я монстр ти і так мене не полюбив би солоденький.
(Рекс вирішивши познущатися)

Рицар починає атакувати і стріляє з зброї на руці в якої серйозні набої. Рекс вистрелив з револьвера прямо в голову , але не пробило рицаря. Тоді Рекс взяв меч і одним махом знищив тільки зброю на руці. Тоді рицар взяв свого меча і почав атакувати. Рекс просто підійшов і доторкнувшись до обладунку той весь почорнів і рицар помер. Рекс одразу обшукав все що можна і набрав патронів і уколів різних.
Потім спустився на низ і побачив якогось монстра на 4 лапках і з одним оком. Я вже хотів його роздавити , але Фіна без одного ока з кулеметом в руці махала головою , що це погана ідея. Тому я не роздавлював того монстра. І просто пішов спати.
© Євген Мазурок,
книга «Розлом світів : Мутація».
Продовження подорожі
Коментарі