Все почалосся в 2014 році...
Але довелося забути про неї...
І в один прекрасний момент...
Але довелося забути про неї...
       Цю розповідь я буду                      продовжувати про мету , яку була         змушена забути з 2017 року...

  • Це все сталось спонтанно в листопаді , коли ми перейшли в іншу школу.
  • Мені сподобався один хлопець (мій однокласник) і я починала з ним ближче спілкуватись , і побачила що я йому також подобаюсь....
  • У мене є подруга яка цілий час говорила : "Та не переживай ви будете разом" , а мені прийшлося їй повірити...
  • І прийшов час коли ми цілими днями переписувались , спілкувались у школі...
  • Просто були чудові дні...
  • І ми почали ходити гуляти , та ще ближче спілкуватись...
  • Але я не забувала ще й про свою мету і не зустрічалась з ним...
  • Але він мені запропонував зустрічатися , і я сказала , що не можу до 2018 року...Він придумав що на Новий рік запропонує зустрічатись...Але мені про це сказала подруга..
  • Я була в шоці тому , що неочікувала ...
  • І от прийшов довгоочікуваний 2018 в якому він мені запропонував зустрічатися , але я сказала давай не зараз ...
  • І тому я з ним почала зустрічатися 6 січня ....
  • У нас було все прекрасно , ми раділи життю неначе маленькі діти..Мої батьки знали що у мене  є хлопець з мого класу...Він мені дарував подарунки ....Але через 3 місяці раптом все змінилось...Я просто втратила до нього цікавість , почала менше бачитися , менше говорити з ним по телефону , і запитувати -:"А що буде , якщо я скажу давай розтатись , що ти відповіш ?"..Він у відповідь просто мовчав...
  • І в один прекрасний ......
Продовження буде сьогодні...
З повагою автор...
© Asia Silmen,
книга «Поставлена мета....».
І в один прекрасний момент...
Коментарі