7.
Коли я опинився в кімнаті, нікого там не застав.Однак я помітив дивне світіння дзеркала,то був портал.Ввійшовши туди,дороги назад не буде.
Пройшовши в нього я побачив сліди,за якими слідував,поки не почув важкі кроки позаду себе.
Недарма кажуть,де любов знайшлась,там місця дружбі нема.
І зараз його рука зжимає її волосся,не даючи їй шансу на жоден рух.Всього мить і його божевільна посмішка і кігтява друга лапа впились в її тіло.Виск болю.Частина щойно вирвавшого серця звисала вниз.Він зник.Вона впала на землю.З кожним моїм кроком вперед,вона відсувалась назад, прикриваючи поранене місце.
—Не підходь.Лиши в спокої.Ти прикидався всім,а насправді був ніким.
—Так,я ніколи не був тобі Ангелом,але завжди був твоїм Демоном,твоїм прирученим злом.Дай допомогти тобі.
І зло має мати хоч частку добра,бо коли гине одне з них,то і друге вмирає.
Вперше в житті я плакав.Куски душі розлітались.З кожним кроком я усвідомлював,що вона вмирає і що більше її не зустріну;з кожним рухом їй ставало важче терпіти біль.І я згадав...згадав все.І те як мимоволі вперше обійняв її,і перший Схід і Захід сонця проведений разом,і перші ночі,які по праву належали нам, сварки,бійки за неї,те як зрозумів що без неї я ніхто,і без неї мене й нема,те як приповзав назад і вона приймала мене тим,ким був .Так в неї не було дуже великих грудей чи сідниць,але жоден міліметр її тіла я б не проміняв на інший і не віддав би.Вона причина моїх гріхів.Я притискав її до себе.Вона помирала.І раптом я помітив голку.Де нитка ,чорт би тебе побрав?Її нема.Вирішення проблеми прийшло за лічені секунди.Колись вона зшила куски мого серця докупи.Я звільнив свої кігті, єдине,що не забрала в мене смерть тоді . Розірвавши свою плоть я дійшов до швів,які тримали разом куски мого серця.Я відтягував ту нитку,яку заселив в голку.Я почав зшивати ,єдине,що мало для мене значення.Вирвавши останній кінчик нитки з себе і зашивши її,мене огорнув морок,який все далі і далі віддаляв від неї і ніс до безодні.
"Я був твоїм прокляттям та нещастям,але ти берегла мене так,ніби я найбільший скарб для тебе"
Пройшовши в нього я побачив сліди,за якими слідував,поки не почув важкі кроки позаду себе.
Недарма кажуть,де любов знайшлась,там місця дружбі нема.
І зараз його рука зжимає її волосся,не даючи їй шансу на жоден рух.Всього мить і його божевільна посмішка і кігтява друга лапа впились в її тіло.Виск болю.Частина щойно вирвавшого серця звисала вниз.Він зник.Вона впала на землю.З кожним моїм кроком вперед,вона відсувалась назад, прикриваючи поранене місце.
—Не підходь.Лиши в спокої.Ти прикидався всім,а насправді був ніким.
—Так,я ніколи не був тобі Ангелом,але завжди був твоїм Демоном,твоїм прирученим злом.Дай допомогти тобі.
І зло має мати хоч частку добра,бо коли гине одне з них,то і друге вмирає.
Вперше в житті я плакав.Куски душі розлітались.З кожним кроком я усвідомлював,що вона вмирає і що більше її не зустріну;з кожним рухом їй ставало важче терпіти біль.І я згадав...згадав все.І те як мимоволі вперше обійняв її,і перший Схід і Захід сонця проведений разом,і перші ночі,які по праву належали нам, сварки,бійки за неї,те як зрозумів що без неї я ніхто,і без неї мене й нема,те як приповзав назад і вона приймала мене тим,ким був .Так в неї не було дуже великих грудей чи сідниць,але жоден міліметр її тіла я б не проміняв на інший і не віддав би.Вона причина моїх гріхів.Я притискав її до себе.Вона помирала.І раптом я помітив голку.Де нитка ,чорт би тебе побрав?Її нема.Вирішення проблеми прийшло за лічені секунди.Колись вона зшила куски мого серця докупи.Я звільнив свої кігті, єдине,що не забрала в мене смерть тоді . Розірвавши свою плоть я дійшов до швів,які тримали разом куски мого серця.Я відтягував ту нитку,яку заселив в голку.Я почав зшивати ,єдине,що мало для мене значення.Вирвавши останній кінчик нитки з себе і зашивши її,мене огорнув морок,який все далі і далі віддаляв від неї і ніс до безодні.
"Я був твоїм прокляттям та нещастям,але ти берегла мене так,ніби я найбільший скарб для тебе"
Коментарі