Війна видів

Було це 2010 року. Жив у маленькому містечку чоловік на ім’я Білл, у нього було чорне волосся, сильні руки й сірі великі очі, також у нього була дочка на ім’я Елла. В Елли було чорне і довге волосся, і глибокі зелені очі як у покійної матері, дівчинка була хвороблива. Під час хвороб вона писала оповідання, які нікому не були цікаві. Матір дівчинки померла через хворобу. Перед смертю вона підготувала їй подарунок який не встигла вручити малій дочці, і отримала його з рук батька, любила слухати музику, і слухала її дуже часто. В Елли на спині часто можна було побачити маленький рюкзак у якому поміщалось багато корисних речей. У Біла вдома жив його батько, якому було 56 років. Білл працював на кукурудзяному полі, але у минулому він воював, тому вміло поводився зі зброєю. Елла наступного ранку мала їхати до школи, вона була у сьомому класі і була відмінницею. Батько дівчинки мав дуже стару машину.

Наступного дня Елла пішла до школи її проводжав батько і з не сильно щасливим обличчям вона пішла до дверей школи. Після уроків дівчинку повинен був забрати Білл та він не приїжджав, Елла пішла на задній двір школи й там вона знайшла блокнот. У ньому були написані незрозумілі символи й цифри. Не дочекавшись батька, вона пішла додому гортаючи сторінки. Перегортаючи сторінку назад дівчинка побачила, що символи змінюються. На вулицях було багато людей і дівчинка звернула у провулок. Йдучи по засміченому провулку Елла натрапила на пса, який почав гавкати, а потім накинувся на блокнот й почав розривати його. Хтось зайшов у провулок і прогнав пса, усі сторінки розлетілись окрім однієї. Елла встигла схопити одну сторінку, і без подяки до чоловіка який її врятував від злого пса побігла додому. Вона була засмучена, що загубила свою знахідку. Прийшовши додому Елла побачила свого діда, але батька ще не було, мабуть, він затримався на роботі ,подумала Елла, зайшовши до своєї кімнати. Цього ж вечора приїхав батько. Елла прибігла до нього і почала показувати цю сторінку і розповідати про те, що з нею сталось, але Білл перервав її розповідь, він сказав «Над полем, на якому я працював, було якесь сяйво» батько вирішив з’їздити туди ще раз схвилювавшись за Еллу він узяв її з собою. Приїхавши на це місце Білл і Елла побачили зелене сяйво. Вони викликали спеціалістів які швидко приїхали, почалось дослідження і Білл з Еллою поїхали додому. Пройшло вісім днів і про загадкове сяйво новин не було. Усі сиділи вдома і робили свої справи,окрім Білла, у нього сьогодні був вихідний і він з напівзакритими очами дивився телевізор, як завжди були «Ранкові новини», «Продаж сміття», а також «Серіали по вихідних». Від такої нудоти Білл вже, майже, заснув, але як тільки він закрив очі прозвучав гучний звук, це були «Екстрені новини». Розказували про сяйво, яке знайшли Білл і Елла. Він покликав діда а вже за ним покрокувала до телевізора Елла. Ведуча своїм спокійним голосом розказувала, що людей які занадто близько наближались до сяйва, затягувало до нього і вони вже не повертались. Останньому вченому вдалось вибратись з цього «Порталу». Він розказав, що там був густий і темний ліс також декілька зламаних домів. Великі ліси росли скрізь, висока і сяюча трава вкривала чорну, і трохи синювату землю, а будинки стояли начебто століть п’ять. Дерева були покриті синім сяючим листям яке тихо шелестіло коли дув прохолодний вітерець. По землі розгулювали звірі, які також сяяли синім. вчений побачив щось схоже на тигра, але без шерсті й у деяких місцях стирчали чорні кістки, і не було шкіри. Тіло тварини гнило. З місця де повинно бути серце сяяло яскравим зеленим кольором. Він побачив стаю цих звірів які кровожерливо роздирали тварину подібно до них. Літали комахи які світились і де – не де освітлювали дорогу. Вчений зайшов у дім і побачив мертве тіло його помічника. Він не повірив своїм очам бо ще позавчора той приносив йому каву. Біля нього лежала якась книга чи блокнот, у ньому було написано про людину, яка намагалась вижити у тому зараженому світі. Вчений коли читав почув як щось бридко захрипло і почало дихати. Мертве тіло помічника ворухнулось, його око кліпнуло, На тілі можна було побачити шрами на обличчі від кігтів, однієї руки не було а на іншій було лише два пальці. Вчений розглядав мертве тіло, раптом воно ворухнулось а у місці де є серце почало сяяти зеленим кольором. Вчений піднявся і почав відходити від тіла. Вийшовши з дому вчений побачив знайоме сяйво, він побіг до нього, дихати було тяжко, а небо було вкрите неначе шаром бетону, схоже хмари стали твердими. За вченим з хрипом біг мертвець який був у домі, він встиг вкусити вченого і після цього впав на сяючу землю. Вчений стрибнув у сяйво і втратив свідомість. Усе це він розповів, але нажаль його довелось знищити бо у нього на руці був укус і він став зараженим. У нього у кишені був щоденник який він знайшов у домі.

Щоденник який знайшов вчений:

24 ⌠─└▄▪░┼ (місяць)

Перший день зараження, У землі почали з’являтися сині гнізда комах яких ми назвали:┼┴╨ﻼ± (назва) Вчені намагаються щось зробити, але ці комахи заражають звірів і людей. Якийсь портал відкрився і він сяє! З нього лізуть заражені звірі!

28 ⌠─└▄▪░┼ (місяць)

Дихати стало тяжче, земля почала отримувати синюватий колір, ніякі рослини не ростуть і їсти вже, майже, нема чого. Тварини нападають на людей. Моя сестра почала відправилась за їжею.

34⌠─└▄▪░┼(місяць)

Моєї сестри вже нема шість днів. Дихати стало тяжко. Небо наче затягло твердими хмарами.

2 ƪ¯µ•¦¨º▄┼(місяць)

Багато людей лежало на вулицях роздертими, земля з травою сяяли синім кольором. Мабуть, моя сестра вже мертва. Я вже шість днів не їв і вже не виживу.

Елла і Білл були шоковані цією новиною. Елла подумала «цікаво як вчені змогли це перекласти ?»

Наступного дня і Білл з Елою вирішили з’їздити на те місце. Приїхавши вони побачили, що все було огороджено стрічкою, а по периметру стояли вояки, вчені бігали з місця на місце і, мабуть, намагалися закрити портал. Елла з батьком підійшли до огорожі, щоб запитати про те, що відбувається. Вояки не дали підійти їм до вчених, але до них підійшов молодий чоловік у халаті, він сказав, що все під контролем і це не займе багато часу. Еллу і Білла вигнали з місця подій, та вони вирішили залишитися переночувати у машині. Настав ранок. Елла прокинулась від крику людей біля порталу. Дівчинка побачила як з порталу на вченого впав якийсь слиз і як кислота почав роз’їдати його шкіру, плоть, і кістки. Елла закричала і розбудила Білла. У той момент з порталу ще вийшов звір по опису як розказував вчений, він вкусив двох людей і одного пошматував, звіра вбили разом і з людьми яких вкусили. З порталу полізли комахи і пізні звірі. Білл завів машину і натиснув на газ. Вони поїхали додому забрати діда. Коли вони їхали Елла бачила як з порталу лізли сяючі чудовиська і атакували ферми біля порталу. Приїхавши до свого дому,Білл почав шукати, але його не було. Той подзвонив йому, але ніхто не відповідав. Білл з Еллою сіли у машину і поїхали у друге місто. В Елли на очах були сльози через те, що вона покидає дім, і дідусь пропав. У машині було три каністри палива. Коли вони їхали, бачили як з домів тікали люди, на вулицях була паніка. Проїхавши своє місто, батько вів машину у чистому полі по шасе. Проїхавши далі Білл побачив сильний затор, але це був блокпост. Стояло багато машин, військові перевіряли водіїв і пасажирів на наявність укусів. У кого знаходили тих розстрілювали. Були ті, хто виїжджали з ряду зупиняли, але якщо не могли то розстрілювали автомобіль. Дійшла черга наших героїв, їх і пропустили в місто. Настав вечір, повсюди в місті стояли вояки. Білл і Елла заїхали до місця для паркування і зупинились переночувати, але роздався звук пострілів, і гучних криків. Ці мутанти дійшли й сюди. Завили сирени и людей почали скликати до бункерів, які були по всьому місту. Був великий натовп, декількох людей затоптали, Білл і Елла потрапивши до бункеру, пішли в кут кімнати. Двері зачинились. Стіни і стеля тремтіли від натовпу зверху, який біг у пошуку сховку. Звірі пробиралися у місто, вони роздирали людей на шматки, і їли ці роздерті бездиханні тіла. Військові почали збирати людей для захисту міста від звірів, Білла забрали теж і Елла залишилась сама. Білу і іншим роздали зброю, а людей які залишились почали виводити з бункеру. Білл крикнув «Я знайду тебе !» Білл казав воякам, що з ним дитина, та вони сказали, що їх будуть евакуйовувати . Вони вийшли з бункеру і Еллу посадили у автобус який відправлявся у інший куточок міста. У дівчинки на очах почали з’являтися сльози, вона не втрималась і поки у автобус заходили люди, встигла вийти з нього, і вона побігла далі від того транспорту.

Білл у той час сидів в укритті і молився, з різних сторін вистрибували звірі деякі з них вміли літати, їх було добре видно бо всі сяяли. З тварин капав слиз який роз’їдав плоть людей. Один з вояк вистрілив у тварину схожу на кажана, у нього на животі ріс великий зелений сяючий мішок. Від куль він луснув і з нього полився слиз який вбив сімох людей. Монстрів становилось ще більше і люди почали відходити. Ранені кричали від болі, лікарів було дуже мало. Білл бачив як на двох ранених і одного медика впала купа слизу, ті кричали від жахливої болі, через декілька секунд на тому місці нічого не залишилось.

Елла у той час бігла до звуків вибухів і вистрілів, щоб знайти Білла. Навколо лунали сирена, а звуки вибухів було чутно все краще .У той час на очах у Білла звір загриз двох людей, позаду у двадцяти метрах від нього стояла його машина, та подивившись в іншу сторону він побачив біжучу до нього Еллу, зустрівшись вони побігли до авто. З провулку вибіг сяючий звір і побіг до машини. Білл завів автомобіль і рушив, звір який біг влетів у лобове скло. Тварина ще була жива и вона вхопилась кігтями у авто, її сяюча кров стікала по склу. Білл дістав пістолет, вистріливши у тварину вона зірвалась з машини і мертве тіло впало на побитий асфальт. Наші герої поїхали до центра міста де хороший захист, та коли вони в же під’їжджали Білл не впорався з керуванням і врізався у лабораторію де вели дослідження сяючих тварин. Машина була незначно пошкоджена. Білл запитавши дочку на наявність тілесних ушкоджень, та вона була в нормі і батько залишив Еллу у машині, а сам пішов дізнатись, що це за звірі. Білла одразу вивели з приміщення, до нього вийшов вчений, він сказав, що нічого не можна вдіяти окрім підриву найсильнішої бомби у світі у порталі,але бомба знаходиться у іншому місті яке вже захопили ці звір, і вони збирають хороших бійців для цієї місії. Подумавши Білл сказав, що він може це зробити, бо у минулому він був професіональним бійцем, але він хвилюватиметься за його дочку. Вчений сказав, що за дочкою будуть доглядати і відправлятися треба зараз. Біллу дали зброю, і найважливіші інструкції. Елла не хотіла відпускати Білла, той теж не хотів її відпускати, він повинен був це зробити. Білл з його групою виїхали з лабораторії, люди бігали по вулицях і кричали, поки вони їхали побачили шість будинків які горіли, мародери грабували усе, що тільки можна, а кинуті речі лежали на дорозі. У їхній групі було три бронеавтомобілі, а позаду щось схоже на фуру якою будуть перевозити бомбу. Вони їхали до першого блокпосту пробиваючись через натовпи сяючих звірів, доводилось зустрічати виживши людей, але були вони були заражені, або у них були рани не сумісні із життям, але окрім однієї людини, це був хлопець років сімнадцяти у нього зі зброї був лише пістолет «ФОРТ-17», бандити відрубали йому три пальці на руці, його звали Ксав’єр і він поїхав разом із ними. Вони доїхали до першого блок посту, усі там були мертві. У деяких тіл не було голови, розірвані тіла були куди не глянь, кишки, руки, ноги, голови, хребти і багато зброї. Біля зламаної огорожі стояла маленька будка для охорони, біля неї лежало чотири пошматовані тіла вояк, біля них лежали туші цих сяючих звірів з яких текла сяюча кров яка змішувалась із людською. У будки вікна були забризкані кров’ю у середині не було тіла людини було тільки багато крові, трохи кісток і рука, на столі лежали якісь документи усе було у крові, перевернутий стілець лежав на підлозі. Тільки вони вже хотіли відправлятись далі із за якоїсь огорожі вистрибнуло два сяючих звіра і побігли у напрямку автомобіля у якому сиділи вояки, двері бронеавтомобіля були відкриті тому звірі пробрались у середину, Білл з іншими чули як кричали ті хто сидів у машині, але якщо вони *ФОРТ-17 - ручний самозарядний пістолет калібру 9мм, призначений для ураження живої сили супротивника на відстані до 50 м. Розроблено навесні 2004 року.

відкриють вогонь вони вб’ють своїх і залишалось слухати як вони кричали і їх розривали на частини звірі. Білл із декількома вояками підбігли до відкритої двері вікна автомобіля були забризкані кров’ю вояки з Біллом відкрили вогонь по звірам. На вікнах бронеавтомобіля були темні плями плями свіжої крові людей які змішувались з сяючою кров’ю не менш сяючих звірів, з протилежної сторони із відчиненого вікна стирчала закривавлена рука буз пальця а біля неї з вікна стирчала кишка, що колихалася коли дув вітер. У Білл була рація як у всіх інших і хтось хриплим голосом промовив «Забудьте про них, їх уже не врятувати, їдемо далі», вони поїхали. Білл не був готовий до такого жаху, йому було не приємно згадувати про ті крики у автомобілі.

У той час Еллою опікувались вчені які просто відвели її в іншу кімнату. Дівчинка дістала із свого рюкзака зошит з її оповіданнями і почала писати про те, що з нею сталося. Назвала його «Війна видів» і біля написала (засновано на реальних подіях). Через декілька годин Елла почула крик вчених «Що сталося ?» сказала вголос дівчинка і глянула у одне маленьке вікно у кімнаті. Монстри вже підібралися до лабораторії. Звірі розривали людей вчені бігали і забирали хоч якісь результати експериментів. Дивлячись у вікно дівчинка побачила як молодий вояка біжить у її напрямок від звіра, але він не зміг втекти і сяючий монстр стрибнув на нього, хлопець втратив контроль над своїм тілом,і влетів у вікно у яке дивилась Елла. Монстр безжально почав роздирати тіло хлопця. На підлогу впав пістолет вояки і схопивши його почала стріляти по звіру, вояка кричав від болі у спині, монстр не звертав уваги на те, що у нього стріляють, він розривав хлопцю спину, а через декілька секунд впав мертвим, хлопця врятувати не вдалося, монстр вирвав йому хребта. У Елли на очах з’явилися сльози вони текли наче струмок, вона сіла у куток і закрила очі, вона чула як монстри роздирали тіла і чула як люди безпорадно намагались щось зробить.

У час коли монстри захопили лабораторію Білл з іншими добирались до першого міста. «Залишилось ще два міста» Сказав хтось все тим самим хриплим голосом. По дорозі зустрічалися тільки натовпи звірів. Вони їхали по якійсь площі а потім заїхали у парк, він був пустий мало дерев і лише одні тіла людей, і звірів, автомобілі горіли деякі були розстріляні найбільше було просто кинутих. Якщо подивитись на тіла можна було побачити, що ці люди намагалися втекти від зграї. Проїхавши далі вони побачили блокпост, чи то був просто сховок для людей ? Біля нього було велике глибоке з виду озеро у якому плавали мертві тіла людей, «Схоже, вони втопились, але нащо ?» почулось з рації «Мабуть, вони не хотіли померти цією жахливою смертю бути роздертим сяючим звіром» сказав другий вояка по рації. Під’їхавши до воріт вони побачили огорожу біля якої лежали мертві жінки з дітьми, монстри, чоловіки і звірі, деякі тіла людей були заражені. «Нас тут чекають» сказав уже знайомий хриплий голос у рацію. Під’їхавши загорілися сліпучі ліхтарі і грубий голос крикнув «Хто ви і нащо сюди приїхали, відповідайте або ми відкриємо вогонь !» з бронеавтомобілю вийшов чоловік з таким самим хриплим голосом і сказав «Нас тут повинні чекати код: 2010» чоловік радісним голосом крикнув «Вікторе це ти проїжджайте». У рацію сказали «Ми тут залишимось відпочити на декілька годин, дорога буду довга».

У той час Елла взяла себе в руки вона перелізла через вікно і одразу сховалась під стіл який був біля кімнати бо побачила тих сяючих тварин, у неї з собою був пістолет, але ризикувати вона не хотіла. Звірі були у двадцяти метрах від неї посидівши там дві хвилини вона подивилась чи не пішли вони , але вони там ще були і доїдали тіло вченого. Елла побачила якийсь шматок плитки і кинула його подалі від себе, звірі одразу побігли на місце падіння плитки, і дівчинка побігла туди куди бігли вчені, Елла подумала «Я схоже бачила у фільмах». Пройшовши далі дівчинка побачила чоловіка, що сидів опершись на двері авто. Підійшовши вона побачила, що це був дід, але його вкусили. Дід обійняв Еллу і сказав їй «Мене заразили ці тварини я вже не виживу» у Елли знов з’явилися сльози на очах. Дід попрощався з нею, він сказав «Не забувай мене, дякую, що проводила час зі мною» він обійняв її востаннє і востаннє промовив «А де Білл ? Біжи до нього і передай це йому» він віддав дівчинці якийсь листок а у ньому кільце. Елла ще раз попрощалась із ним і побігла. Дід дивився як сльози дівчинки падали на підлогу, бачив як її темне волосся розвіював прохолодний вітер. Монстри були позаду і Елла подивилась назад, вона бачила як дідусь навів на себе пістолет і натиснув на спусковий гачок, його темна кров розмазалась по двері автомобіля і потроху стікала на підлогу . Елла бігла як могла, але у цей момент її схопили троє чоловіків і посадили у автомобіль, дівчинку вдарили по голові, і вона втратила свідомість.

Білл непокоївся за Еллу, чи добре вчені доглядають її ? Білл і вояки вийшли з машин, їх зустрів той самий чоловік який назвав вояку по імені, схоже вони були добре знайомі, він представився як Джеймс і запросив усіх до вогнища. Вони підійшли до нього і сіли, хто на стілець хто на шматок дерева, на вогнищі смажилось м'ясо. Вояка якого Джеймс назвав по імені сказав «Джеймс поїде з нами він хороший боєць». Джеймс розказував про те, що відбувається навкруги. У них зовсім немає зброї, боєприпасів і їжі, а інші міста не хочуть постачати їх. Після розмови Джеймс сказав «Пригощайтесь цим м’ясом», усі узяли по шматку окрім чотирьох людей: Білл, Ксав’єр, дівчина на ім’я Анна і вже названий Віктор. Джеймс, що у місті багато заражених людей і бандитів які ховаються у домах людей, і можуть раптово напасти, і майже кожен день звірі нападають, люди дуже виснажені, вони не сплять ночами, і ледве тримаються на ногах. Багато хто відправлявся у експедиції по корисні ресурси, але ніхто ще не повертався. Після розмови прибіг хлопець років шістнадцяти і повідомив «На блок пост насувається натовп заражених і звірів !». Усі кинулися до воріт і справді, там було десь дві сотні тих монстрів. Зброї було не багато тому у деяких людей зі зброї були лише ножі. Почався бій.

Тим часом Еллу везли у машині це був великий мікроавтобус тому вона сиділа на задніх сидіннях одна. Дівчинка подивилась навкруги, попереду сиділо троє чоловіків схожі на якусь охорону, у і салоні сильно пахло гниллю, а сидіння були у крові, схоже ці люди не перший раз крадуть людину. Біля неї лежав її рюкзак у ньому повинен був бути пістолет і ніж, але у неї були зав’язані руки і ноги. Чоловіки говорили про якогось покупця який повинен її забрати «Це щось схоже на рабство ?» подумала Елла, чоловіки продовжили «Мабуть, він проводить експерименти над людьми» інший сказав «Яка нам різниця головне гроші». Елла ще раз подивилась навкруги і побачила під сидінням мішок з замком який був при відкритий і там було гниюче тіло. Вибратися вона не змогла і вони вже під’їхали до якогось заводу біля якого було багато розбитих, поржавілих авто. Вони вийшли з машини, у десяти метрах від них стояв високий чоловік із світлим волоссям у халаті лікаря. Підійшовши чоловік у халаті відав гроші, їх перерахували і чоловік який тримав Еллу сказав «Ми домовлялись на більшу суму» чоловік у халаті відповів «За неї я більше не дам», чоловік, що тримав дівчинку дістав пістолет «ГШ-18», і вистрілив йому у тіло він впав мертвим, але він був не сам, ще 13 чоловік почало стріляти з укриттів, одного з бандитів убили одразу. Елла встигла відкотитися до однієї з машин прихопивши із собою рюкзак, діставши ніж з нього вона перерізала мотузку якою були зв’язані руки, дістала пістолет і як найшвидше почала тікати звідти. Її голова дуже сильно боліла і ті звуки пострілів чулися для неї як підрив ядерної бомби. Дівчинка бачила як вбивають тих бандитів, а один від болі у тілі від ран застрілився.

Білл з іншими у той час відбивали натовп кровожерливих сяючих зрів. Було чутно запах пороху і гнилого м’яса. У людей почали закінчуватися патрони до зброї і вони почали їх різати. Білл діставши ніж побіг у натовп, він одразу ж накинувся на першу тварину, ніж протикав її шкіру, тварина волала від болі, з глибоких ран лилась сяюча кров яка розтікалась по тілу бридкого створіння. У той час Джеймс добив ще одну тварину і у той момент повернувши свою голову він побачив тварину яка готувалася стрибнути і розірвати його на шматки, він не зміг зреагувати, і тварина повалила його на холодну, темну і сиру землю. Ніж випав у Джеймса з рук і впав у метрі від нього, він почав лупити цю безжалісну тварину по морді він хотів відірвати голову цій тварині, але він чув усього лих хруст від його ударів, Джеймс почав кричати від ярості, його руки починають боліти від ударів об морду звіра, він починає добивати його коліном по тілу звіра, тварина вже не могла триматися на лапах, і піднявшись Джеймс схопив ніж і добив тварину ударом леза ножа по черепу, звір зробив свій останній вдих, Джеймс не встиг і оком моргнути як на тіло того звіра накинулися інші представники його виду. Звірів становилось все менше й менше і залишилися маленькі групки які розбігались у місто. Після цієї жорстокої битви усі розійшлись по своїм наметам і полягали спати, Білл довго не міг заснути він згадував Еллу, згадував як монстри роздирали тіла тільки, що живих людей. Зранку прокинувшись Білл побачив як С намагається розбудити одного з вояк, але це перервали Віктор і Анна, вони сказали, що вояка який був із ними був мертвий, Ксав’єр перевірив пульс у вояки, його не було. Вони вийшли на вулицю і коли вони йшли через намет Джеймса вони почули його розмову з іншим чоловіком, він розказував йому,що м'ясо було отруєне і коли усі помруть вони заберуть техніку, зброю, одяг, і припаси. Джеймс

ГШ-18-російський пістолет, розроблений в кінці 1990—х років. Назву отримав за першими літерами прізвищ конструкторів, під керівництвом яких проектувався (Грязева Василя Петровича і Шипунова Аркадія Георгійовича) і числа «18», що означає ємність магазину..

Вийшовши на вулицю попрямував до намету Білла, і Ксав’єра, Білл, Анна, Ксав’єр та Віктор потихеньку попрямували за ним. Коли Джеймс зайшов до намету ззаду підійшов Віктор і притулив до його потилиці пістолет «ФОРТ-17» і сказав «Бувай друже !» на весь блок пост пролунав вистріл із криками Джеймса, його кров розтікалась по підлозі, присівши Віктор направив пістолет на вже бездиханне тіло Джеймса і ще раз вистрілив, і ще, і ще. Білл і інші зібрали речі і посідавши у машини, і вирушили в путь.

У той час Елла бігла по погано зробленій дорозі і натрапила на авто салон. У ньому не було багато машин і сам салон був пустий, але на підлозі лежали тіла, були свіжі калюжі темної крові, у тій крові лежала зброя, одне з тіл було наткнуте на арматуру яка пробила живіт. Елла відкрила записку і прочитала

Білле це тепер твоє кільце воно передавалося у нашій сім’ї у спадок. Це кільце передав мені мій батько а тепер я тобі.

У той час Білл і інші уже виїжджали з другого міста, багато тварин на нього нападали, але ніхто не постраждав. «Ще одне місто і ми будемо там» сказав Віктор у рацію «Ця бомба у якомусь бункері» сказала Анна «У нього можна потрапити через метро» сказав Віктор. Вони проїхали через залізницю і потрапили під міс де їх зупинив чоловік який просив допомоги. Ксав’єр виглянув з машини і крикнув «Ми вам допоможемо, ви тут самі ?», чоловік відповів «Так, але я ранений у ногу». Ксав’єр вийшов з машини, і підійшов до чоловіка, Білл уважно розглядав чоловіка, але нічого особливого у ньому не було. Ксав’єр розмовляв з чоловіком і коли він запитав його «Покажіть, будь ласка, вашу рану» різко змінився вітер і у ту ж секунду над головою Ксав’єр пролетіла куля, ранений чоловік дістав пістолет з своєї сумки й почав стріляти, він ранив Ксав’єр у ногу. Чоловік став посеред дороги і почав стріляти у авто, Білл натиснув на газ, чоловік потрапив на капот автомобіля, він ще був живий, але ноги у нього не працювали, він почав стріляти у лобове скло. Віктор відкрив вікно висунув руку з пістолетом із машини і почав стріляти по чоловіку, він попав у руку якою той тримав пістолет потім у другу руку, чоловік вже не міг триматись і він потрапив під колеса, його кістки тріщали і ламались від такої ваги, після цього він залишився лежати на дорозі ще і через декілька хвилин помер з сильною болю у тілі. Ксав’єру тільки перебинтували ногу бо інших ліків не було.

У той час Елла вийшла з автосалону і побачила двох тварин які доїдали тіла людей, місця де сховатись не було, вона взяла ніж, і пістолет у руки і почала обходити сподіваючись, що її не учують звірі. Після п’яти метрів тварини повернули свої голови і і почали видавати звук схожий на гавкання чи хрипле виття. Елла натиснула на спусковий гачок, але звір не впав з тяжкою раною, він побіг на дівчинку ще швидше ! Вона почала стріляти по тварині ще і вбила її, але бігла ще одна. Патрони у пістолеті закінчилась, але на перезарядку потрібен час, а звір вже зараз на неї накинеться і розірве її на шматки. Тварина стрибнула на дівчинку і тільки та хотіла її вкусити, як Елла встромила ніж їй у око, потім у горло, потім у ніс, тварина впала мертвою, дівчинка із сльозами на очах побігла подалі від того місця.

Білл з іншими потрапили на шосе до третього міста, на ньому було багато монстрів, тому автомобіль і фура їхали напролом давлячи усе, кістки, кров, і кінцівки розліталися по всьому шасе. Вони заїхали до міста де є бомба. Білл згадував жах який стався із ними у другому місті.

Перенесемося коли Білл і інші були у другому місті: Вони зупинились під заправити автомобілі біля них стояли приватні маленькі будинки, Ксав’єр кульгаючи вийшов з машини і попрямував до най ближчого будинку. Подивившись у розбите вікно Ксав’єр покликав інших, Білл і Віктор підбігли до хлопця, вони подивилися у вікно, і побачили чоловіка якого гризли звірі, але він ще був живий і кричав від болі. Віктор сказав Ксав’єру йти допомогти заправляти автомобіль, а вони розберуться. Віктор сказав Біллу «Спочатку розпитаємо,що сталося а потім його вб’ємо», підійшовши вони побачили, що той без обох ніг, його кістки було видно, уся підлога була у крові, він був на грані смерті. Віктор спитав «Що сталося ?» та чоловік лише кричав від болі, його крик пронизував вуха. Він ще спитав «Тут є люди ?», чоловік був весь у сльозах і крові і нарешті він щось сказав «Захистіть мою доньку, вона у підвалі», після цих слів він помер від втрати крові. Біля чоловіка лежав пістолет-кулемет «Гоблін». Білл сказав «Він захищав свою дочку», вони спустилися у підвал і там була вкушена звіром дочка, її руку з укусом було добре видно, Віктор підійшов до дівчинки, вона сиділа у кутку і плакала від страху, з виду їй було років шість. Як тільки дівчинка побачила людей вона побігла до Віктора і обняла його, вона запитала «А де мій батько ?», «Він помер від втрати крові» сказав Віктор, у дівчинки знов з’явились сльози вона спробувала побігти на вулицю, але Білл її зупинив, дівчинка закричала і знов сіла у куток, «А звідки у тебе цей укус ?» запитав Віктор, «Мене вкусила погана тваринка !» сказала дівчинка. Віктор направив на неї пістолет і сказав «Вибач дівчинко». Ксав’єр і Анна почули звук пострілу, Анна побігла до звуку пострілу, прибігши вона побачила як Білл і Віктор ставлять хрест. Вийшовши з підвалу вони сіли у заправлені машини і поїхали далі.

Теперішній час…

У третьому місті було багато тварин тому до метро вони їхали напролом.

У той час Елла прибігла до якогось міста, вона зайшла у один з домів там було пусто і нічого не було, зайшовши у другий дім вона побачила чоловіка без обох ніг на підлозі було багато крові. Спустившись у підвал вона побачила хрест на якому було написано «Вибач», біля нього лежало погано закопане тіло дівчинки з діркою від кулі на голові, вона подумала «Що тут сталось ?» і побігла далі.

Гоблін — український складаний пістолет-кулемет для прихованого носіння. Розробки

Пройшовши далі дівчинка почула як хтось говорив, вона подивилась у вікно де це відбувалось, на її очах вбили людину вона кричала, їй встромили ніж у голову, у Елли знов з’явилися сльози на очах. Один з чоловіків повернув голову і побачив Еллу, вона побігла, а чоловік за нею, у нього не було зброї окрім закривавленого ножа другий чоловік теж побіг за нею і він був, теж, з ножем. Дівчинка бігла поки не впала об корінь старого дерева яке усе було у крові, вона дістала пістолет і почала стріляти, попавши у нього одного з чоловіків той впав, Елла вистрілила ще два рази і вбила його, другий десь пропав, і поки вона піднімалась з якогось місця вистрибнув чоловік, і встромив ножа у ногу Елли, дівчинка закричала і вистрілила у голову бандита, він впав мертвим. Дівчинка із жахливим криком почала діставати ніж з ноги, лезо різало плоть, нога жахливо боліла, але вона його витягла, сльози текли рікою. Вона думала як там Білл, може, він помер ?

У той час Білл і інші до того метро через яке вони пройдуть до бомби. Білл до сіх пір не розумів чому бомба зберігається у метро ? Вони вийшли з машин Віктор увімкнув ліхтар і вони почали спускатися на платформу, на рейках стояв поїзд. Віктор йшов попереду, Білл і Анна яка допомагала Ксав’єру йшли збоку, раптом на біла з темряви вистрибнув звір на його шкірі можна було побачити діри від куль, Анна швидко зреагувала і вистрелила звіру прямо у око, він впав мертвим на холодну і брудну підлогу платформи. У цьому метро був якийсь не звичайний запах. Віктор підійшов до вагону і відкрив його руками, на підлозі вагону лежало три тіла розірвані звірами, зайшовши на Віктора накинулося двоє заражених, Білл відкрив вогонь, пройшовши далі вони побачили цілий вагон тіл, деякі сиділи розірвані на сидіннях, ці люди були звичайні, люди які поспішали на звичайну роботу, діти які їхали до школи, або просто кудись по справи. Розібравшись з усіма звірами і зараженими вони прийшли до потрібного вагону, Віктор сказав щоб Анна повела потяг, Ксав’єр сів на одне з сидінь, а Білл і Віктор вбивали останніх монстрів, раптом почувся сильний вий звірів, через хвилину після цього у метро потрапив натовп звірів які почали атакувати потяг, поки Анна розбиралась як керувати цим транспортом Білл, Віктор, і Ксав’єр намагались затримати монстрів, вони стрибали на вагони намагались розбити скло. Нарешті поїзд потроху рушив, тварини які стрибали на колію були по ній і розмазані. Одна тварина встигла стрибнути у розбите скло і потрапивши до вагону стрибнула на Ксав’єра, і встигла його вкусити перш ніж Білл встиг її убити, Віктор у той час був у іншому вагоні. Білл підбіг до хлопця , той сказав «Я не хочу так помирати !», Ксав’єр направив на себе пістолет і вистрілив, сидіння були забруднені кров’ю хлопця, Білл бачив як у Ксав’єра ще були сльози у очах, які стікали по щокам і тихо розбивались об замазану кров’ю підлогу. Вони їхали до місця керування щоб підняти бомбу нагору через люк. Білл не розумів як працював поїзд світла ж нема, він дивився на захоплене місто, по вулицях лежали пошматовані тіла людей, на одній з вулиць він побачив трьох людей які повісилися, чулися звуки вистрілів через розбиті вікна, всюди бігали кровожерливі тварини, і ні чим не кращі заражені. Вони доїхали до місця керування, їхали вони хвилин десять. Місце яке їм було потрібне знаходилося у тунелі, Віктор пішов перший а за ним і інші, він відкрив двері, це була пильна кімната з маленькими моніторами і з купою кнопок, Віктор пішов до кнопок, і відкрив інструкцію яку їм дали вчені. У кутку кімнати лежало тіло у халаті вченого, Анна підійшла до нього тіло ще не повність згнило і розклалось але у деяких місцях можна було побачити кістки через порваний халат, навколо нього літало багато мух, у вченого був розірваний рот, Анна штовхнула тіло дулом автомата, у місці живота щось заворушилось, і пропало, вона ще раз штовхнула його, і несподівано з порваного рота вилізла тваринка схожа на пацюка, і залізла назад. Анна розстібнула халат і побачила прогризену дірку у животі, пацюк поїдав людину з середини, уся плоть біля живота була гнила, з живота стирчали погризені органи які жахливо тхнули. У той час Білл і Віктор зробили все по інструкції і відправились назад.

У той час Елла піднявшись пішла далі, біль була жахлива вона згадувала усю свою рідню, дівчинка була у відчаї, холодний дув у її обличчя, волосся було усе брудне, коліна і лікті розбиті, вона тягла кинула рюкзак, і ніж, але пістолет вона несла у руці. Рана боліла все сильніше Елла згадувала дім, тепле ліжко, чудову музику, смачну їжу, а не шматок хліба від вчених. Дійшовши до дороги вона впала на пильну, холодну і суху землю. Нога боліла ще сильніше і дівчинка думала, що вона помре.

Білл з усіма їхали до бомби, але потяг зійшов з рейок перевернувся декілька раз, усе перетворилось на купу металолому. Це «Пекло» закінчилось, Білл майже не постраждав окрім його руки і ноги у яку впились маленькі, і великі шматки металу. Повсюди були металеві балки, Білл покликав Віктора, той відізвався і наш герой поліз під цими балками до Віктора, але Анна не відгукнулась. Вилізши з під завалу він допоміг Віктору у якого стався перелом руки і у плечі була арматура, пройшовши далі по тунелю вони побачили Анну її тіло розрізало навпіл, але вона ще була жива, деякі її нутрощі лежали біля неї, було видно її кишки, і шлунок, вона тихим голосом сказала «Дякую вам за цю пригоду», вона хотіла сказати щось ще, але зверху щось скрипнуло, і на голову Анни впала металева балка яка роздавила її. Вони пішли до бомби пішки, йти було не довго, але на їхньому шляху стояло троє монстрів, Віктор був професійним бійцем і він патронів не було і вони вбили їх ножами, у тунелі їхній хриплий вий ще гірший. Прийшовши до бомби вона була на платформі, ставши на неї Білл натиснув на кнопку, люк відкрився і платформа почала потроху підійматись, на платформі був кулемет «Браунінг» за який став Віктор, коли відкривався люк зверху падали мертві тіла людей, і звірів. Вони піднялись і Білл побачив спеціальний навантажувач для бомб він заліз у нього і почав погружати бомбу до тієї фури для бомби. У далеку почувся вий тварин, цілий натовп звірів біг на наших героїв, Віктор відкрив вогонь по звірам і монстри почали перетворюватись у сяючий фарш, по вулиці був сильний шум, звірі почали підбиратися і Віктор покусали, йому відірвали ногу з рукою, у той час Білл погрузив бомбу і сів у вантажівку, раптом у домі відбувся вибух і він почав падати накрив натовп звірів, Віктор крикну в «Врятуй світ !!!», він кричав від болі усе його обличчя було у крові, кулемет перегрівся, Білл натиснув на газ і помчав до порталу. У Віктора був пояс з гранатами, активувавши їх він кричав, позаду вантажівки почувся звук вибуху, купа уламків рвали звірів на частини.

Браунінг - американский 12,7 мм крупнокалиберный пулемёт системы Джона Браунинга.

Білл їхав і не зупинявся він повинен був зупинити цей жах, заїхавши у друге місто він побачив щось маленьке, що лежало на дорозі

У той час Елла лежала на пильній дорозі вона хотіла пристрілятись, але почула звук мотору, дівчинка через жахливу біль піднялась на ноги, то була вантажівка, у якій сидів Білл і з криком від болі побігла до нього. У Елли текли сльози. Сівши у авто вона розказала все, що з нею сталось, її нога жахливо боліла і медикаментів не були, але їй уже було байдуже бо Білл живий,вона думала, що вся її сім’я померла.

Вони їхали через поля, села, міста, їм попадались бандити, але Білл їхав на пролом і нарешті вони доїхали до порталу, зупинивши машину Білл погрузив бомбу до порталу, Елла віддала йому кільце з запискою, Білл пообіцявши дочці, що повернеться стрибнув у портал теж. Він потрапив у місце таке ж про яке розказував вчений, він вміло відстрілювався від звірів, поставивши таймер до вибуху, Білл вже хотів йти, але щось зламалось і доведеться підривати у ручну ціною свого життя , на нього стрибнули монстри які почали його кусати, а він навіть не попрощався з донькою, у нього текли сльози, і він кричав, а потім відбувся вибух. Елла сиділа біля порталу дві години, вона відмовлялась вірити у те, що її рідний батько помер, але довелось. Вона впала на коліна і закричала її сльози падали на суху землю і вбирались у неї. У далині почувся хриплий вий звірів, але дівчинка не звертала уваги ні на вий, ні на біль у нозі яку принизив ніж.

КІНЕЦЬ)))