Сергій вже зібравши свої картини почув телефонний дзвінок, це була його мати. Він подумав, що вона хоче його підтримати та побажати удачі.

- Алло, Сергію! У нас нещастя! Батько сильно занедужав, тепер він у лікарні. Лікарі кажуть, що у нього був мікроінсульт, а той не відчув. Зараз він у реанімації.

- Я зараз приїду! Чекай мене там.

- Ні, у тебе ж сьогодні співбесіда. Йди туди, а тоді вже в лікарню приїдеш.

- Добре.

- Чекаю тебе.

- Я приїду якнайшвидше.

Почувши ці слова Сергій зніяковів. Він швидко набрав повідомлення Ірі про те, що сталося. Та повідомила, що зможе приїхати до лікарні тільки через годину. Він подивився на годинник і вже замітив, що починає спізнюватися.

Уже в 10.25 Сергій стояв біля центру. У холі його радо зустріли та провели до місця зустрічі із директором. Коли двері відчинилися, то зустрічала проста постать вдягнена в елегантний костюм, який напрочуд добре підходив. Хоча було видно, що власник не дуже полюбляє носити їх.

- Добрий день ! Ви напевно Сергій ? Дякую, ми далі самі.

- Добрий день, а ви мабуть пан Рудківський. Радий з вами познайомитися.

- Так це я. Я також радий з вами познайомитися. Може чогось бажаєте ? Чаю, кави, води ?

- Води.

- Принесіть склянку води.

Через 2 хвилини Сергій попивав свою воду.

- Перейдімо одразу до справи. Мені дуже сподобалися ваші картини, які я бачив. Ця незвичайна техніка, ці контури справді вражають. Не кожен знатний художник так вправно не вміє поводитися з пензлем як ви. Тому я хочу організувати виставку ваших робіт та показати цю красу іншим бажаючим.

- Це звучить дуже привабливо. Також хочу показати інші картини. Вони були недавно домальовані.

- О ! Вони прекрасні! Повірте, я бачив багато картин.

- Дякую вам за добрі слова. Звісно я погоджуюсь на вашу привабливу пропозицію.

- Це прекрасно. Деталі уже пізніше обговоримо. Думаю, що виставка буде десь в середині липня. Нам для цього потрібно близько 20-30 картин.

- Загалом у мене є 16 і ці 3 картин. Але думаю, що ще допрацюю.

- Отже, договорились. Проте я думав, що ви будете більш радісними.

- Сьогодні зранку зателефонувала мати, і повідомила, що батько у лікарні. Тому після цієї зустрічі одразу туди.

- Ой, мені шкода, що так сталося із вашим батьком. Ви могли зателефонувати та перенести цю зустріч на інший день.

- Не хоті вас турбувати. Тай думаю, що ви і так дуже зайнята людина.

- Добре, не буду вас затримувати. Скоро зв’яжемось із вами. До побачення !

- До побачення !

Тільки Сергій відкрив двері, його тут же зустріли та провели до виходу. 

Вони такі приязні. Напевно вони до всіх клієнтів такі, подумав Сергій.