Sana_Ok
2019-12-01 00:24:03
Думки вголос, Особисте
Разом із тобою поховали і частину мене.
А іншу частину, слабшу, залишили тут. Без твоєї підтримки в повному відчаї я намагаюсь існувати далі, бо життям це важко назвати. На обличчі є посмішка, а всередині попіл від вогню, який горів, коли ти був з нами. Завжди підношу очі до неба і вірю, що ти теж на мене дивишся. Ми все одно рано чи пізно зустрінемось. І мені не страшно, бо знаю, що там ти будеш зі мною.