Вступ
Блябляландія Глава 1
Глава 2
Глава 3
Глава 3
  • __Ельф Пивко__

/// А Пивко валяється на землі від нестачі чарів, його дихання стало інтенсивнішим і всі дізналися, що у Пивка було на Сніданок. Ципа-Дрипа схвильовано подивилася на Пивка і сказала:///

— Пивко, хлопчику мій маленький, в чому справа? Я ж не попала в тебе...
— Юююй, яка біль, — дитячі сльози прокотилися по обличчі Пивка, — як важко дихати... Там! Там в шортах! Візьми! Витягни! Благаю...
— Ти про це? Чому воно таке велике? І що це?
— Це чарівний порошок, він потрібний мені для підтримання водно-градусного балансу
— І що з цим роботи?!
— Ти що тупа?
— Я не тупа, у мене просто такий склад розуму.
— Склад твій, по ходу, пограбували.
— Знаєш, Пивко, не дивлячись на те, що у мене поганий зір, я все одно бачу, що ти розумово-відсталий.
— Дай сюди! Я все сам зроблю
— Роби сам, роби... Тобі не привикати мабуть.

/// Пивко відновив водно-градусний баланс і одразу ж вирішив перепросити в Ципи-Дрипи, кажучи наступне:///

— Гееей, Ципа-Дрипа...
— Гей тут тільки один , — сказала Ципа-Дрипа перебивши Пивка.

* Малый повзрослел, Малый повзрослел!*
/// Так прозвучали краплини дощу які билися об землю///

Тут уже дощ починається
   А Ципа-Дрипа досі обіжається,
   Та у цьому зовсім не має потреби,
   Мозгів у мене в сотню разів більше ніж в амеби

   Мозги у мене не як в родині Льоліків
   В дитинстві не падав я з роликів
   Тож я не гордий і можу перепросити
   Для мене це як раз плюнути, як випити і закусити

Ципа-Дрипа, пробачте мені будь-ласка
Забудьте про це якщо ваша ласка
Я всього лише Ельф середньостатистичний
Просити пробачення для мене ситуейшн не привичний

І мене здається попускає...
Вже не так ковбасить...
І взагалі сил немає...

///Після цих слів Пивко повернувся в своє початкове положення. Він впав на землю і після не подавав жодних признаків життя.///

  • __Алік і Льолік__
— Хлопци, нам не можна тут більше залишатися, в цю пору року грози являються дуже небезпечними.
— То шо? Ми йде...йдемо до вас спати?
— Льолік ти сі не розганяй, ми перечекаємо грозу і підемо далі.
— Ну, мужчини , подивимося чи ви захочете покидати АДН, — з посмішкою сказала Ципа-Дрипа і усі разом поспішили до неї.
© Саша ,
книга «Казки які ви ще не чули, зуб даю.».
Коментарі