Наступного ранку він вирішив зібрати ялинку до нового розу залишилося зовсім нічого. Влад сидів на дивані телефоні. Відкривши коробку і діставши ялинку Олег почав збирати її. Влад спочатку ніяк не реагував, але в один момент підійшов і почав допомагати. За прикрашанням ялинки час пройшов швидко. Так пройшов день. Ввечері на Олега навіть найшло натхнення якого вже давно не було і на одному диханні написав декілька розділів.

Наступного дня Олег відправився в магазин. Влад сказав, що сьогодні розкриє справу. Так виходило, що саме у цей день був новий рік. Тому Олег планував приготувати гарну вечерю. Готував він досить вправно. З дитинства він полюбляв готувати разом з мамою.

Вечері онука з батьками вже були у квартирі. Олег готував вечерю паралельно слухаючи їх розмову.

-Прошу не томіть! Що з нею!- скрикнула жінка.

- Заспокойтеся. І випийте чаю.- зробивши ковток кави сказав Влад.

- Що ви тягнете! Ви позвали нас сказавши, що розкажете куди вона зникла. - грізно і крикнув чоловік.

- Вам цукор потрібен чи ви більше полюбляєте не солодкий чай? - посміхнувся чоловік.

- Ви з нас знущаєтеся!?

Влад лише поглядом вказав чоловіку на чай. А за тим продовжив:

- Якщо ви так хочете по швидше… Я пропоную вам два варіанти. Перший - я даю вам тільки відповідь. Другий - я роз’яснюю вам як дійшов до цього.

- Ми хочемо відповіді!- вигукнув чоловік.

- Вивід. Вона жива і просто втекла до коханця.

- Що? Ви нас за дурників тримаєте?!

- Якщо вас не задовольняє моя відповідь вигадайте свою і вірте в неї, але у мене є докази.

- Навіщо тільки ми просили про допомогу! Стільки часу витрачено дарма! От що, що у вас можуть бути за докази!

У відповідь на це почувся лише кашель з-за відкритих вхідних дверей. Обернувшись вони побачили ту саму жінку, що зникла декілька днів тому. Поряд із нею стояв чоловік її віку, що тримав її за руку. Запанувала хвилинна тиша, лише Влад спокійно продовжував пити чай.

Поки батьки дівчини спілкувалися з бабусею вона підійшла до Влада і попросила поговорити. Вони направились на кухню, і зачинили за собою двері, але вже за декілька хвилин вийшли. Олег відразу зрозумів, що відбулося. Вона зізналася йому у почуттях, але судячи з її похмурого обличчя їй відмовили.

Після всього цього вони неохоче просили вибачення і пішли, а Влад з Олегом сіли у вікна на невеликі диванчики й попиваючи гарячий чай спостерігали за прекрасним нічним снігопадом.

- Так, як ти розкрив цю справу?

-Все було дуже просто. Спочатку я знайшов тих хто їй погрожував, уявляєш це були звичайні підлітки які хотіли грошей. Далі діло залишалося за малим. Я знову навідався до її квартири й знайшла досить нові фото де вона цілується з чоловіком. Досі не розумію як ми могли їх пропустити.

- І справді.- Олег посміхнувся і подивився на Влада.

Прозвучали куранти.

- З новим роком.- тихо сказав Олег.

- І тебе.- посміхнувшись сказав Влад.

Кінець