Пролог
Сич. Гарний, загадковий, містичний. Його крик переповнюється загадкою, а деколи й містикою. Звуки, що видає сич, заворожують. Від них по шкірі починають бігати мурашки...
Далеко не всіх приваблює і заворожує крик цього птаха. Навколо нього ходять неприємні легенди, чутки, погані прикмети. Та одна душа з мільйону інших, закохується в цей крик. Вона готова йти за прекрасним птахом. Вона, навіть, готова стати таким самим птахом, задля того, щоб ніколи не втратити свого Сича.
Її не лякають жертви, її цікавить результат!
В невеликому селі настало літо.
Коментарі