Початок
Початок
Я простий хлопець з простого села із своїми мріями. В мене багато друзів. Але один день перевернув наш світ з ніг на голову. Це було в сонячний літній день. Сонце сильно пекло. В дома було нудно і я з друзями вийшли щоб пограти різні забави і ігри. Ми замітили що в покинутій хаті щось появилось. Проявився звук ніби щось взірвалося і ми не хотіли туди  іти, але цікавість взяла гору. Там появился незрозумілий предмет якого ми зроду небачили ми зфоткали щоб всім показати і похвалитися. Ми торкнулися того предмета бо кожен хотів його потримати в руках і розглянути. Розглянувши добре предмет ми замітили коштовний камінець який був в предметі
- Ти знаєш що це за камінець? - спитав Денис і нас. Денис мій друг дитинства як і інші бо ми від малих років разом. Ми жили на одній вулиці ходили в один клас в школі, робили все разом. Пізніше десь за декілька хвилин я згадав що цей камінець називається смарагд
- Смарагд! - викинув я.
- Що? - заказала Руслана.
- Та камінець- смарагд. - відповів я їй. Вони й не пам'ятали що ми дивилися на уроці з географії що глибоко утворюються різні коштовні камінці і в класі обговорювали про те але вони так слухали що в одне вухо влітало через друге вилітало. Іра замітила що збоку була якась защіпка але забула про те нам сказати. Але нас покликали  по хатах, але ми домовилися зібратися в мене на ночілю або як ще то називають піжамна вечірка. Я, Денис, Руслана, Іра, Олеся сиділи в розумах на тему що нам робити з тою річчю.
- Точно! Я згадала, я бачила на тому якусь защіпку але я забула про те і тільки що згадала. - сказала Іра.
- А може там в середині щось дуже ціне. - в мене вирвалося з вуст.
Цілю ніч но проліт ми сиділи і думали. Над тим що нам з тим робити  ти були вже замучені до токої степені що під ранок ми уже повстали. Просунулися вже близько о пів на другу дня ми зібралися і пішли до покинутої хати. Ми відкрили і щось взірвалося і зкинуло нас з ніг ми незнали що робити ми відчули що на тілі проявилися мурашки і таке відчуття що ми подаємо. Ми розплющили очі і наврги були дерева і сонячно ми не знали де ми знаходимося. Ми обернулися і побачили...
© Vusjsiwjs,
книга «Билини: Подорож назад».
Коментарі