Норд(продовження)
Я прийшов на весілля до старого містера Грея. Все на стільки нудно що вже я не знав куда себе діти.Блукавши по замку все стало моментально цікаво з того моменту як на мене налетіла дивовижна мадам.Та яка впала у моїх ног.
-Ви нормальна!?-сказав я серйозним голосом,не показуючи виду що мені смішно.
- краще б допомогли мені встати з підлоги. - сказала вона подивившись на мене очима скаженої, дикої,неприступної кішки. Я схопив її за лікоть і притиснув до себе і наблизився до її вуха:
-Вас не вчили,що потрібно просити прощення міс,-з таємничою посмішкою сказав я.
-Вибачте,-швидко протеревенила і хотіла піти як найшвидше від мене але я її не відпускав, непомітно для самого себе мої руки вже були на її талії.Мені не хотілося її відпускати.Зі мною це вперше...
-Я вас не відпущу так що не намагайтеся піти.-Притиснув до себе ще сильніше.
-Та відпустіть мене я поспішаю і взагалі-це моє весілля, мені потрібно збиратися. - Я почав придивлятися в її очі гострим, пронизливим поглядом,та прислухався до її серцебиття.Не обманюе.Але на диво мене це не злякало, мені було всеодно. Та що зі мною твориться!?Норд прийди в себе,не губи голову. Не міг же я закохатися за секунду. Чи міг?
-Ви думаєте, що навіть дізнавшись про те, що це ваше весілля я вас відпущу! Ви помиляєтеся. Ви мене зацікавили, а значить я від вас не відстану вже ніколи.-Сказав я не розуміючи що зі мною твориться. Подивившись в її великі,з розрізом як у кішки очі,кольору фіалок,я загубив себе.Вперше бачу таку маленьку та таку тендітну дівчину .За нашими стандартами всі жінки не менше зросту метр сімдесят. А ця ходь би до метр шестидесяти досягнула. Біляво-пепелисте волося яке досягає нижче гарної попи.Носик акураний,як у якоїсь феї,такий же гострий. Круглолиця з маленькими, пухкенькими щічками. Брова були акураними та гострими.Та губи ,яскраво-рожеві та пухлі які так і хочеться спробувати на смак.
-Ви нормальна!?-сказав я серйозним голосом,не показуючи виду що мені смішно.
- краще б допомогли мені встати з підлоги. - сказала вона подивившись на мене очима скаженої, дикої,неприступної кішки. Я схопив її за лікоть і притиснув до себе і наблизився до її вуха:
-Вас не вчили,що потрібно просити прощення міс,-з таємничою посмішкою сказав я.
-Вибачте,-швидко протеревенила і хотіла піти як найшвидше від мене але я її не відпускав, непомітно для самого себе мої руки вже були на її талії.Мені не хотілося її відпускати.Зі мною це вперше...
-Я вас не відпущу так що не намагайтеся піти.-Притиснув до себе ще сильніше.
-Та відпустіть мене я поспішаю і взагалі-це моє весілля, мені потрібно збиратися. - Я почав придивлятися в її очі гострим, пронизливим поглядом,та прислухався до її серцебиття.Не обманюе.Але на диво мене це не злякало, мені було всеодно. Та що зі мною твориться!?Норд прийди в себе,не губи голову. Не міг же я закохатися за секунду. Чи міг?
-Ви думаєте, що навіть дізнавшись про те, що це ваше весілля я вас відпущу! Ви помиляєтеся. Ви мене зацікавили, а значить я від вас не відстану вже ніколи.-Сказав я не розуміючи що зі мною твориться. Подивившись в її великі,з розрізом як у кішки очі,кольору фіалок,я загубив себе.Вперше бачу таку маленьку та таку тендітну дівчину .За нашими стандартами всі жінки не менше зросту метр сімдесят. А ця ходь би до метр шестидесяти досягнула. Біляво-пепелисте волося яке досягає нижче гарної попи.Носик акураний,як у якоїсь феї,такий же гострий. Круглолиця з маленькими, пухкенькими щічками. Брова були акураними та гострими.Та губи ,яскраво-рожеві та пухлі які так і хочеться спробувати на смак.
Коментарі