1
Останній день. Він
Нікіта відкрив очі, його дівчина Аліна стояла перед ним і посміхалась.
- Я пішла вже, бувай. Поцілувала його в губи і залишила квартиру.
Він поглянув на годинник, що був у фітнес-браслеті на лівій руці, 7:35 ранку.
Ще можна було спати хвилин сорок до того, як продзвенить будильник, він прокидався після восьмої.
Аліна і Нікіта жили разом вже більше року, і їхні ранки починались так постійно, вона прокидалась раніше і збиралась на роботу, перед виходом обов’язково поцілувавши його сонного.
Він просто же дивився на неї, після чого знову поринав у царство Морфея.
Вони були звичайною середньостатистичною парою, працювали, заробляли середній дохід , якого вистачало на житло, їжу та одяг, іноді дозволяли собі невеличку подорож в межах своєї країни.
Будильник Кіта ( так його називали близькі друзі і кохана ) продзвенів і він різко відкрив очі..
- О, аахх - простогнав – Тільки не вставати, як же я хочу спати…знову ранок…
Але яким би сильним не було бажання ще поспати, він встав з ліжка, підійшов до чайника на кухні, набравши воду – увімкнув.
Його ранок був майже завжди однаковим, це чайник, поки він закипав, Кіт ішов в туалет, ходив по “маленькому’’ і починав чистити зуби.
ВІН дивився на себе в дзеркало, потім взяв щітку і почав видавлювати на неї пасту, почався процес зубочищення. Коли раптово, прогримів дуже сильний звук, вікна затрусились, почувся писклявий звук автосигналізацій . Буквально через 10 секунд, ще один раз дуже сильно гримнуло, цього разу почався справжній землетрус, Кіт упав на підлогу, все навкруги затрусилось, почали падати всі баночки, флакони у ванній. Кіт кинув зубну щітку підбіг до вікна, на його очах падав сусідній будинок, всі 10 поверхів впали на бік разом з мешканцями всередині. На вулиці бігали люди, розбиті авто стояли, було чути крики, плач, стукіт і гуркіт. Кіт поглянув на небо, воно було все в чорних хмарах, і саме з неба чувся той грохіт, не мов грім .
Паніка і страх з’явились у нього, але він взяв себе в руки, схопив штани, футболку і взявся складати рюкзак, в холодильнику було кілька сардельок і пляшка води, все це він кинув в рюкзак, а ще схопив паспорт, зарядку до мобільного, гаманець, накинувши зверху ще на себе кофту з капюшоном.
Вийшовши з квартири, він підбіг до ліфта, той не працював, Кіт біг по сходах і думав, що потрібно чим найшвидше покинути будівлю.
НА вулиці був повний хаос, скрізь стояв дим, все було в руїнах, від темного неба видимість була мінімальна, він вибіг на дорогу, в тумані пилі та диму він зупинився, перед ним просигналило авто, з вікна водій кричав :
– З дороги, бовдур, тікай геть. Він поїхав далі.
ЩО робити ? куди йти ? Що відбувається ? Кіт підняв телефон – Я маю дізнатись як Аліна.
На телефоні чітко показувало, на двох сімках не ловив сигнал..
- Що за …ну давай, давай…. він все ще надіявся що побачить хоч мінімальний сигнал.
- Чорт, це просто жесть якась!
Навкруги було багато диму, дихати ставало все важче, звуки в небі ставали все ближче, Кіт озирнувся, там був не далеко вхід до лісу, він частенько там ходив, знає дорогу до озера, знає дорогу на іншу частину міста.
- Стоп, озеро…Аліна працює там недалеко.
- Я піду через ліс, точно - подумав Нікіта.
Кіт вирішив йти через ліс до озера, відстань була чималою, але можливо та краща дорога чим по руїнах міста, через дим і сморід йти не можливо.
Він
В небі гриміло, земля трусилась час від часу, щоб не впасти Кіту приходилось зупинятись, під такі поштовхи йти не можливо було, дорога була складною і через велику кількість дерев, які падали при кожному такому поштовху, деякі були просто величезні.
Невдовзі він натрапив на дерево з маленькими грушками, Кіт зрадів, йому поки було жаль трохи їсти сосиски, можливо прийдеться ділитись з Аліною, а перебити апетит грушками в самий раз, він назбирав скільки влізло в кишені і ішов далі . Рухався Кіт реально повільно, перешкоди у вигляді дерев приходилось обходити, та й коли чув якийсь шум, він старався сховатись, якась дивна шайка чоловіків ходили лісом, матюкаючись і явно шукаючи наживи, але минулось. В такий момент, коли кожен думає про самовиживання, не працюватимуть закони людяності , тому краще не зустрічати різних підозрілих людей. Кіт не вважав себе сильним і не з тих людей, які з радістю лізли у бійку при можливості.
Кіт прямував прямо, як він і планував до озера. Поглядаючи на телефон, сигнал відсутній, він вирішив спробувати набрати номер, замість гудків сильний тріскіт зазвучав, він випустив телефон з рук. Видимість все падала і падала, скоро мала наступити суща темрява.
Кіт розумів що скоріш за все, йому прийдеться зупинитись і заночувати, і що в нього є близько години, щоб знайти і облаштувати місце для ночівлі. Йому пригледілось збоку біля широкого дерева викопаний канал, притрушений листям, він підійшов ближче, оглянув, приліг на листя, так це було ідеальне місце, Кіт вигріб зайве листя і гілля з ями, потім почав обламувати більш товстіше гілля і починаючи від дерева закладати вверх своєї ями, потім він наломив гілля тонке з листям і заклав зверху свою конструкцію, отримавши укриття з дахом і все це не помітно збоку дороги. В цей момент він був радий, що не дарма дивився годинами в інтернеті відео про виживання у різних диких місцях, йому подобалось читати, дивитись матеріал на таку тематику, також кілька разів він сам ходив в похід. Сьогодні ці навики як ніколи пригодились.
Кіт думав і хотів би йти далі, але темрява, голод і втома побороли його. Лежачи на гарячій землі (земля і повітря постійно нагрівались), він дістав телефон, почав переглядати їхні з Аліною спільні фото, тут вони на морі, тут разом в кафе тримають каву, просто цілуються. Під теплі думки і спогади він заснув, телефон випав з рук, Кіт піддався сну, багато пройденого шляху та постійні тривожні думки просто валили його з ніг.
Він прокинувся він якогось шуму, відкрив очі побачив, як перед ним стоять великі пси, схоже це бездомні дикі пси, два з них вже розривали і смакували ті, самі сосиски, які так беріг Кіт. Один пес помітив, що Кіт прокинувся напружився і почав гарчати, великі гострі зуби показали і інші його друзі, вони дивились з люттю на лежачого Нікіту, бачучи в ньому загрозу почали наближатись. Кіту потрібно було прийняти рішення, і швидко, в голові промайнуло лише одне – на його рюкзаку висів собачий свисток, який він замовив з Китаю, єдине що, він його не випробував, не встиг. Кіт дуже швидким і точним рухом хапає свисток і починає дути, йому пощастило, пси почали скавчати і розбіглись в різні сторони . Кіт підірвався з місця, вибіг з укриття і ще на всякий випадок дув в свисток, пси вже були далеко. Він підняв залишки сосисок, розпач був в його душі, він кинув їх в рюкзак і почав рухатись далі, спати точно не хотілось, та й температура швидко піднімалась, ставало важко дихати, землетруси і звук грому з неба ставали ще сильнішими. Кіт зняв накидку з капюшоном, піт і так біг по його тілу, він пришвидшив хід. В небі було темно, все в хмарах, гриміло, землю постійно трусило, Кіт старався все швидше йти.
Він поглянув на свій браслет, пройдено було вже 12 км, це означало, що він близько, але його радість перервав людський голос – Гей, друже …. тримаючись за палицю якийсь чоловік промовив.
Кіт зупинився, чоловік показав пальцем на рюкзак Нікіти – Дай, води дай, пити дуже хочу …. виручай хлопче…
Він показав ще раз на рюкзак, там в боковому кармані була пляшка води, маленька півлітрова пляшка мінералки. Кіт подумав, що сосиски не зміг врятувати, то хоч воду принесе Аліні, він і сам ще не пив відколи в дорозі.
- Вона пуста …. сказав Кіт.
- Це пуста пляшка, вибачте, я піду далі …Він не дивлячись на прохожого, почав йти далі…
- Стривай …промовив незнайомець…. Кіт зупинився, і тут незнайомець вдарив його палицею. Потім ще раз і ще раз, по руках, по животі. Кіт закричав.
Незнайомець підбіг, витягнув пляшку і почав бігти… Кіту було боляче, но він не хотів віддавати воду, останню воду можливо в усьому місті. Ця вода могла стати необхідною у майбутньому.
Кіт кинувся наздоганяти крадія, той чи то від виснаження, чи ще від чогось рухався не швидко.
Землю сильно трусило, останній поштовх був надзвичайно сильним, від цього вони впали, дерева почали падати, гілки ламатись, на одну з зламаних гілок впав і чоловік що вкрав воду, він пробив собі дерев’яним кілком праву сторону тулуба, кров почала стікати з рани. Кіт отримав по голові гілкою, також виступила кров, він почав наближатись до пораненого чоловіка, той стогнав.
Кіт наблизився до чоловіка і простягнув руку до нього, щоб розгледіти де пляшка з водою, той чоловік різко дістав ніж з кишені та вдарив Нікіту по руці, порізавши пальці, потім порізав ногу, сам же упав і від своєї рани в боку сильно закричав, ніж випав. Кіт прокричав, трусив рукою, три пальця були порізані, землю знову трусило, чувся тріскіт дерев позаду, щось страшне наближалось. Кіт був дуже розлючений, він не знає що відбувається, він ніяк не може дійти до коханої дівчини, їжі нема, пляшка води десь лежить тут серед всього цього лісового хаосу , шукати її просто не варіант. Кіт схопив палицю підбіг до крадія, який валявся на землі і все ще старався дотягтись до ножа, Нікіта відбив ніж ногою подалі і вдарив лежачого крадія сильно по голові, той ще рухався, Кіт вдарив ще і ще і ще, він виплеснув всю свою злість і відчай на незнайомця, що ледь не вбив його. Остання капля його здорового глузду не дала добити цього чоловіка, хоча з такою раною у животі, невідомо як було б краще. Палиця випала з рук, чоловік ще ледве рухався, Кіт підняв свої долоні, вони були всі в крові, болю він не відчував, лише розчарування. Кіт почав бігти вперед , виднілось те саме озеро, він майже у цілі. Вийшовши з території лісу, Кіт завмер, все навкруги було знищене, все за озером на десятки кілометрів було в попелі і в руїнах, це означало, що він робив все дарма, це означало, що його дівчина не врятувалась. Повернувшись в сторону лісу, він бачив, що все руйнується, з чорного неба щось широким променем спустилось на землю, після чого почався знову, вже звичний землетрус. Хвиля з невідомим складом швидко все перетворювала в попіл, ламаючи широченні стовбури дерев, як сірники.
Ще мить і лісу вже не буде, Кіт зібрався з останніми силами і коли вже здавалось ударна хвиля була поруч, він стрибнув у озеро, опускаючись все глибше, за якусь мить він винирнув з води. Вийшов на беріг і впав на коліна, дихати було дуже важко, він закашляв, з рота йшла кров, Кіт не відчував свого тіла, в очах все розпливалось, він не міг дивитись, потім не зміг і рухатись, не відома речовина у повітрі і в його тілі просто роз’їла його до кісток, він упав, упав його скелет.
Навкруги все було знищене, навіть повітря вже було без повітря, жоден живий організм більше не зможе жити на нашій, колись зеленій планеті Земля.
17.09.2018р.
Нікіта відкрив очі, його дівчина Аліна стояла перед ним і посміхалась.
- Я пішла вже, бувай. Поцілувала його в губи і залишила квартиру.
Він поглянув на годинник, що був у фітнес-браслеті на лівій руці, 7:35 ранку.
Ще можна було спати хвилин сорок до того, як продзвенить будильник, він прокидався після восьмої.
Аліна і Нікіта жили разом вже більше року, і їхні ранки починались так постійно, вона прокидалась раніше і збиралась на роботу, перед виходом обов’язково поцілувавши його сонного.
Він просто же дивився на неї, після чого знову поринав у царство Морфея.
Вони були звичайною середньостатистичною парою, працювали, заробляли середній дохід , якого вистачало на житло, їжу та одяг, іноді дозволяли собі невеличку подорож в межах своєї країни.
Будильник Кіта ( так його називали близькі друзі і кохана ) продзвенів і він різко відкрив очі..
- О, аахх - простогнав – Тільки не вставати, як же я хочу спати…знову ранок…
Але яким би сильним не було бажання ще поспати, він встав з ліжка, підійшов до чайника на кухні, набравши воду – увімкнув.
Його ранок був майже завжди однаковим, це чайник, поки він закипав, Кіт ішов в туалет, ходив по “маленькому’’ і починав чистити зуби.
ВІН дивився на себе в дзеркало, потім взяв щітку і почав видавлювати на неї пасту, почався процес зубочищення. Коли раптово, прогримів дуже сильний звук, вікна затрусились, почувся писклявий звук автосигналізацій . Буквально через 10 секунд, ще один раз дуже сильно гримнуло, цього разу почався справжній землетрус, Кіт упав на підлогу, все навкруги затрусилось, почали падати всі баночки, флакони у ванній. Кіт кинув зубну щітку підбіг до вікна, на його очах падав сусідній будинок, всі 10 поверхів впали на бік разом з мешканцями всередині. На вулиці бігали люди, розбиті авто стояли, було чути крики, плач, стукіт і гуркіт. Кіт поглянув на небо, воно було все в чорних хмарах, і саме з неба чувся той грохіт, не мов грім .
Паніка і страх з’явились у нього, але він взяв себе в руки, схопив штани, футболку і взявся складати рюкзак, в холодильнику було кілька сардельок і пляшка води, все це він кинув в рюкзак, а ще схопив паспорт, зарядку до мобільного, гаманець, накинувши зверху ще на себе кофту з капюшоном.
Вийшовши з квартири, він підбіг до ліфта, той не працював, Кіт біг по сходах і думав, що потрібно чим найшвидше покинути будівлю.
НА вулиці був повний хаос, скрізь стояв дим, все було в руїнах, від темного неба видимість була мінімальна, він вибіг на дорогу, в тумані пилі та диму він зупинився, перед ним просигналило авто, з вікна водій кричав :
– З дороги, бовдур, тікай геть. Він поїхав далі.
ЩО робити ? куди йти ? Що відбувається ? Кіт підняв телефон – Я маю дізнатись як Аліна.
На телефоні чітко показувало, на двох сімках не ловив сигнал..
- Що за …ну давай, давай…. він все ще надіявся що побачить хоч мінімальний сигнал.
- Чорт, це просто жесть якась!
Навкруги було багато диму, дихати ставало все важче, звуки в небі ставали все ближче, Кіт озирнувся, там був не далеко вхід до лісу, він частенько там ходив, знає дорогу до озера, знає дорогу на іншу частину міста.
- Стоп, озеро…Аліна працює там недалеко.
- Я піду через ліс, точно - подумав Нікіта.
Кіт вирішив йти через ліс до озера, відстань була чималою, але можливо та краща дорога чим по руїнах міста, через дим і сморід йти не можливо.
Він
- направився до лісу, зустрів ще кілька людей які не відомо куди швидко поспішали.
- о могло статись?! Невже це НЛО? чи третя світова війна, щось дивне відбувалось. З такими думками він нарешті дістався лісу, без проблем забіг всередину, тут і дійсно дихати було легше, він попрямував прямо в сторону озера.
В небі гриміло, земля трусилась час від часу, щоб не впасти Кіту приходилось зупинятись, під такі поштовхи йти не можливо було, дорога була складною і через велику кількість дерев, які падали при кожному такому поштовху, деякі були просто величезні.
Невдовзі він натрапив на дерево з маленькими грушками, Кіт зрадів, йому поки було жаль трохи їсти сосиски, можливо прийдеться ділитись з Аліною, а перебити апетит грушками в самий раз, він назбирав скільки влізло в кишені і ішов далі . Рухався Кіт реально повільно, перешкоди у вигляді дерев приходилось обходити, та й коли чув якийсь шум, він старався сховатись, якась дивна шайка чоловіків ходили лісом, матюкаючись і явно шукаючи наживи, але минулось. В такий момент, коли кожен думає про самовиживання, не працюватимуть закони людяності , тому краще не зустрічати різних підозрілих людей. Кіт не вважав себе сильним і не з тих людей, які з радістю лізли у бійку при можливості.
Кіт прямував прямо, як він і планував до озера. Поглядаючи на телефон, сигнал відсутній, він вирішив спробувати набрати номер, замість гудків сильний тріскіт зазвучав, він випустив телефон з рук. Видимість все падала і падала, скоро мала наступити суща темрява.
Кіт розумів що скоріш за все, йому прийдеться зупинитись і заночувати, і що в нього є близько години, щоб знайти і облаштувати місце для ночівлі. Йому пригледілось збоку біля широкого дерева викопаний канал, притрушений листям, він підійшов ближче, оглянув, приліг на листя, так це було ідеальне місце, Кіт вигріб зайве листя і гілля з ями, потім почав обламувати більш товстіше гілля і починаючи від дерева закладати вверх своєї ями, потім він наломив гілля тонке з листям і заклав зверху свою конструкцію, отримавши укриття з дахом і все це не помітно збоку дороги. В цей момент він був радий, що не дарма дивився годинами в інтернеті відео про виживання у різних диких місцях, йому подобалось читати, дивитись матеріал на таку тематику, також кілька разів він сам ходив в похід. Сьогодні ці навики як ніколи пригодились.
Кіт думав і хотів би йти далі, але темрява, голод і втома побороли його. Лежачи на гарячій землі (земля і повітря постійно нагрівались), він дістав телефон, почав переглядати їхні з Аліною спільні фото, тут вони на морі, тут разом в кафе тримають каву, просто цілуються. Під теплі думки і спогади він заснув, телефон випав з рук, Кіт піддався сну, багато пройденого шляху та постійні тривожні думки просто валили його з ніг.
Він прокинувся він якогось шуму, відкрив очі побачив, як перед ним стоять великі пси, схоже це бездомні дикі пси, два з них вже розривали і смакували ті, самі сосиски, які так беріг Кіт. Один пес помітив, що Кіт прокинувся напружився і почав гарчати, великі гострі зуби показали і інші його друзі, вони дивились з люттю на лежачого Нікіту, бачучи в ньому загрозу почали наближатись. Кіту потрібно було прийняти рішення, і швидко, в голові промайнуло лише одне – на його рюкзаку висів собачий свисток, який він замовив з Китаю, єдине що, він його не випробував, не встиг. Кіт дуже швидким і точним рухом хапає свисток і починає дути, йому пощастило, пси почали скавчати і розбіглись в різні сторони . Кіт підірвався з місця, вибіг з укриття і ще на всякий випадок дув в свисток, пси вже були далеко. Він підняв залишки сосисок, розпач був в його душі, він кинув їх в рюкзак і почав рухатись далі, спати точно не хотілось, та й температура швидко піднімалась, ставало важко дихати, землетруси і звук грому з неба ставали ще сильнішими. Кіт зняв накидку з капюшоном, піт і так біг по його тілу, він пришвидшив хід. В небі було темно, все в хмарах, гриміло, землю постійно трусило, Кіт старався все швидше йти.
Він поглянув на свій браслет, пройдено було вже 12 км, це означало, що він близько, але його радість перервав людський голос – Гей, друже …. тримаючись за палицю якийсь чоловік промовив.
Кіт зупинився, чоловік показав пальцем на рюкзак Нікіти – Дай, води дай, пити дуже хочу …. виручай хлопче…
Він показав ще раз на рюкзак, там в боковому кармані була пляшка води, маленька півлітрова пляшка мінералки. Кіт подумав, що сосиски не зміг врятувати, то хоч воду принесе Аліні, він і сам ще не пив відколи в дорозі.
- Вона пуста …. сказав Кіт.
- Це пуста пляшка, вибачте, я піду далі …Він не дивлячись на прохожого, почав йти далі…
- Стривай …промовив незнайомець…. Кіт зупинився, і тут незнайомець вдарив його палицею. Потім ще раз і ще раз, по руках, по животі. Кіт закричав.
Незнайомець підбіг, витягнув пляшку і почав бігти… Кіту було боляче, но він не хотів віддавати воду, останню воду можливо в усьому місті. Ця вода могла стати необхідною у майбутньому.
Кіт кинувся наздоганяти крадія, той чи то від виснаження, чи ще від чогось рухався не швидко.
Землю сильно трусило, останній поштовх був надзвичайно сильним, від цього вони впали, дерева почали падати, гілки ламатись, на одну з зламаних гілок впав і чоловік що вкрав воду, він пробив собі дерев’яним кілком праву сторону тулуба, кров почала стікати з рани. Кіт отримав по голові гілкою, також виступила кров, він почав наближатись до пораненого чоловіка, той стогнав.
Кіт наблизився до чоловіка і простягнув руку до нього, щоб розгледіти де пляшка з водою, той чоловік різко дістав ніж з кишені та вдарив Нікіту по руці, порізавши пальці, потім порізав ногу, сам же упав і від своєї рани в боку сильно закричав, ніж випав. Кіт прокричав, трусив рукою, три пальця були порізані, землю знову трусило, чувся тріскіт дерев позаду, щось страшне наближалось. Кіт був дуже розлючений, він не знає що відбувається, він ніяк не може дійти до коханої дівчини, їжі нема, пляшка води десь лежить тут серед всього цього лісового хаосу , шукати її просто не варіант. Кіт схопив палицю підбіг до крадія, який валявся на землі і все ще старався дотягтись до ножа, Нікіта відбив ніж ногою подалі і вдарив лежачого крадія сильно по голові, той ще рухався, Кіт вдарив ще і ще і ще, він виплеснув всю свою злість і відчай на незнайомця, що ледь не вбив його. Остання капля його здорового глузду не дала добити цього чоловіка, хоча з такою раною у животі, невідомо як було б краще. Палиця випала з рук, чоловік ще ледве рухався, Кіт підняв свої долоні, вони були всі в крові, болю він не відчував, лише розчарування. Кіт почав бігти вперед , виднілось те саме озеро, він майже у цілі. Вийшовши з території лісу, Кіт завмер, все навкруги було знищене, все за озером на десятки кілометрів було в попелі і в руїнах, це означало, що він робив все дарма, це означало, що його дівчина не врятувалась. Повернувшись в сторону лісу, він бачив, що все руйнується, з чорного неба щось широким променем спустилось на землю, після чого почався знову, вже звичний землетрус. Хвиля з невідомим складом швидко все перетворювала в попіл, ламаючи широченні стовбури дерев, як сірники.
Ще мить і лісу вже не буде, Кіт зібрався з останніми силами і коли вже здавалось ударна хвиля була поруч, він стрибнув у озеро, опускаючись все глибше, за якусь мить він винирнув з води. Вийшов на беріг і впав на коліна, дихати було дуже важко, він закашляв, з рота йшла кров, Кіт не відчував свого тіла, в очах все розпливалось, він не міг дивитись, потім не зміг і рухатись, не відома речовина у повітрі і в його тілі просто роз’їла його до кісток, він упав, упав його скелет.
Навкруги все було знищене, навіть повітря вже було без повітря, жоден живий організм більше не зможе жити на нашій, колись зеленій планеті Земля.
17.09.2018р.
Коментарі
Показати всі коментарі
(2)