Anastasia levytska
2020-11-08 14:39:27
Новини
Un in posterum*
Колись, із цього що є тут ,
Ми будемо голосно сміятись.
Можливо -
Навіть дивуватись .
Але колись ,
Це не тепер!
Колись згадаєм помилки,
Що робимо з тобою разом.
Колись пробачим всі образи,
Але колись - це не тепер!
А ось коли цей час настане ,
Ніхто із нас про це не знає ,
Це може бути в цю хвилину -
А може й зовсім навпаки (...).
Ми сядемо у двох на дворі,
А діти наші будуть в школі .
За все
Подякую Тобі !
За подаровану тобою ,
За нашу спільну теплу долю ...
За те що вірив і чекав ,
Невже так сильно ти кохав?
І найдорожчі ці хвилини ,
Які проходять біля нас.
З тобою не рахую час -
А світ завжди на нас чекає.
*ut in posterum (лат.) - на майбутнє