-Зустріч-
Священа гора "Норвет"наповнена найпотаємнішими секретами, які відкриваються не всім.
І одному звичайному мандрівнику пощастило зустрів на вершині не звичайну особу ним виявився давній бог, який появився на початку цього світу "Берволд" звіроподібний бог якого він зустрів на виршині гори.
Мандрівник запропонував богу виноградного елю, який йому дуже сподобався він забажав ще цієї смачно випивки, а взамін Берволд зробить все, що в його силах.
Юнак захотів його золотисту шерсть, яка по легендам була магічна, захищала від холоду і була настільки міцна, що меч відбивався, але бог відмовився сказавши, що це найдороще, що в нього є.
Він запропонувати історії старі і дивовижні, як цей світ юнак з неохотою, але погодився.
Так юнак підіймався на гору ще декілька раз, а для останнього візиту юнак взяв, як найбільше випивки стільки скільки міг здужати на собі віл.
Коли він виліз із всією цією випивкою бог був навіжено-щасливий від такого подарунку після того, як історія була розказана, а випивка випита бог заснув, а юнак в цей час зрізав паро пучків волосся біля спини і почав швидко спускатися із гори.
Вже коли він був на підніжжі почувся зловісній рик, який досягнув вух юнака, що аж лавина зійшла з гори.
Після цього юнак із магічних волосин зшив собі накидку, яка не раз рятував його від холоду, ворожих стріл і мечей.
Він продовжив подорожувати і розказувати людям старі і дивовижні історії подаровані давнім богом, а також свою пригоду.
І одному звичайному мандрівнику пощастило зустрів на вершині не звичайну особу ним виявився давній бог, який появився на початку цього світу "Берволд" звіроподібний бог якого він зустрів на виршині гори.
Мандрівник запропонував богу виноградного елю, який йому дуже сподобався він забажав ще цієї смачно випивки, а взамін Берволд зробить все, що в його силах.
Юнак захотів його золотисту шерсть, яка по легендам була магічна, захищала від холоду і була настільки міцна, що меч відбивався, але бог відмовився сказавши, що це найдороще, що в нього є.
Він запропонувати історії старі і дивовижні, як цей світ юнак з неохотою, але погодився.
Так юнак підіймався на гору ще декілька раз, а для останнього візиту юнак взяв, як найбільше випивки стільки скільки міг здужати на собі віл.
Коли він виліз із всією цією випивкою бог був навіжено-щасливий від такого подарунку після того, як історія була розказана, а випивка випита бог заснув, а юнак в цей час зрізав паро пучків волосся біля спини і почав швидко спускатися із гори.
Вже коли він був на підніжжі почувся зловісній рик, який досягнув вух юнака, що аж лавина зійшла з гори.
Після цього юнак із магічних волосин зшив собі накидку, яка не раз рятував його від холоду, ворожих стріл і мечей.
Він продовжив подорожувати і розказувати людям старі і дивовижні історії подаровані давнім богом, а також свою пригоду.
Коментарі