Мені ж почулось!
Мені ж почулось!

Аван стояла на зупинці, настрій в неї був препаршивий. Автобуса все ще не було. Моросила мілка мряка,дороги позапливали маленькими калюжками і здавалось ніби весь світ накрило сірим покривалом... Ав уявила що буде якщо автошка зовсім не приїде, і на душі стало зовсім тоскно... Нарешті підійшла Віола Пелікан, і дівчата розговорилися. Десь хвилин за 10 Віолці подзвонили. Вона поговорила з кимось  і на її устах заграла весела усмішка.

Ав! Автобуса не буде! Я на татовій машині поїду , го зі мною? 

Ванночка кивнула і дівчатка побігли до машини

- шкільний бусик не приїде , чи не міг би ти будьласка нас підвезти , татусю ? Аван зі мною - сказала Віа татові , і дівчата пірнули в машину.

В школу доїхали без проблем. Ван насолоджувалась прекрасним краєвидом з вікна і теплою музикою що лунала в салоні.  Врешті решт дівоньки доїхали до школи і Авуня побігла до свого класу . Уроки ще не почалися ,залишалося 20 хвилин і юнка сіла в класі читати Донцову .

- о , Авуню, ти прийшла раніше за всіх ?! – Почулося раптом над головою

Це була улюблена вчителька, Анночка Михайлівна .

- Так , автобуса не було, то на машині з подружкою приїхали

- О, в тебе з`явилась подруга? Я безмежно рада за твою дружбу , сонечко

Дякую вам величезне <3 <3 <3- усміхнулась дівчинка

Вони ще трохи посиділи в класі наодинці , допоки не почали сходитися інші учні.

Нарешті почався урок… Це була українська література , позакласне читання ,читали й обговорювали «царівну» Кобилянської . Потім закінчилася література , пролетіла англійська почалася алгебра … Дівчинка читала улюблену художню книгу , накривши її підручником, і раптом зайшла медсестра.

Ви можете спокійно продовжувати читати , а я перевірю вашу голову! – радісно пропищала медичка, і почала ритися. Коли черга дійшла до Аван , у дівчинки болюче стислося серце… Перед очима попливли спогади…спогади…спогади… Їй згадалося як в 5-6 класі вона хотіла погратися з дітками , але від неї всі повтікали , бо в неї були ВОШІ… Пані в білому халаті порилася у всіх у волоссі , і вийшла з класу. Семикласниця знов сховалася у книжковому світі… На останньому уроці у Аван раптом розрядився телефон* . На перерві , коли закінчилися уроки Ав сором`язливо зайшла до кабінету вчительки .

- Вибачте будь ласка що турбую , в мене телефон розрядився , чи не могла б я подзвонити з вашого ?

- Так , звичайно , сонечко ! Я якраз хотіла подзвонити твоїй матусі, щоб розповісти їй одну новину. Давай ми їй подзоним* , і ти з нею потім поговориш , добре ?

- Добре!- радісно погодилося дівчатко , в душі проливаючи сльози , від новини яку доведеться почути її мамі…

Вчителька взяла телефон , набрала номер матусі Аван ,і приклала до вуха …

- Алло , це Марина Зінаїдівна ? – запитала вона за хвилину- :так от , я хотіла сказати вам одну новину … Так от … У вашої донечки воші. Я зараз дам їй трубочку .

- Ало , мам ? Я хотіла в тебе спитати… Чи можна мені додому поїхати з Вітою на машині?

В телефоні щось забулькало ,і дівчинці почулося що матуся сказала ,,добре,,

- Ну що, Аван , поїдемо і назад разом на машині ? – підморгнула Віолка

- Так , мама дозволила! - радісно вигукнула дівонька

Віола подзвонила батькові , і вже за 5 хвилин дівчата неквапно їхали додому… Під`їхавши до перехрестя дядько зупинив машину , і запитав

- Тобі куди їхати , направо , чи наліво ?

- Ой , а я не знаю…- розгубилася Ванночка

- Ну тоді давай мамин номер , я в мами спитаю, нумо?

- Добре , ось , записуйте – продиктувала номер. Тато подруги поговорив хвилин зо 10 з Авиною матусею , і поїхав до воріт за якими було СТ де жила їхня сім`я.

- Дякую вам величезне! - гаряче вигукнула дівчинка , і побігла додому .

- Аня ти чого приїхала на машині якогось мужика??? Тато пішов в школу , тебе забирати !!! – з сердитими , повними переляку очима закричала мама .

- Як це , мам , ти ж сказала в трубку добре !- крізь сльози схлипнула дівчинка

- Тобі почулося , я сказала що тато буде тебе забирати, і що все буде добре !

І тут Аван зрозуміла що її очікує страшний кінець і ремінець , і в паніці забігала по хаті… Вона забігла в кімнату де двері закривались на крючок , проте там спала молодша сестричка , тому дівчинка вибігла з кімнати , і забігла в свою

Оксаночка , миленька , закрий мене в кімнаті ,може тато все таки не зможе відкрити ?!- закричала вона, ридаючи, середульшенькій сестричці

Та закрила. Але це не допомогло …

Хвилин за 15 прийшов тато ,лютий як бик, і з легкістю відкривши замок вишвирнув дівчинку за шиворот в вітальню. Підсрачником кинув її на підлогу , зняв з штанів ремінь і почав шмагати по всьому тілу… Вона кричала , і здавалось вся планета кричала разом з нею… Потім він почав дубасити дівчатко ногами по чому попало… По спині , по ногам , по сідницям… ,,буду захищати живіт , бо діток не буде ,, подумала Ванночка , і закрила живіт ручками . Батько побачив це , і закричав ,,ти що там ховаєш , падлюко?!,, Він поліз в її кишені , там не було нічого. Ще не відійшовши від люті він почав бити Авуньку по голові… ,,що ж , мозок мені не дуже й треба , все одно буду дома з дітками сидіти ,, подумала дівчинка, і лиш тихо скрикувала після кожного удару… Врешті решт гнів отця стих , і він гаркнув

- Все ! Іди займайся боксом ! Будеш ще з чужими мужиками кататися – вб`ю, мені така тварюка не треба!

- Добре. – тихо прошепотіла дівчинка , і одягши пальто, тремтячи всім тілом вийшла на вулицю… ,,Щоб ти здох ,, прошепотіла дівчинка, і почала займатися боксом . Ноги дуже, трусилися, від болю навіть нереально було ними поворухнути , кожен рух викликав море болю... Дівчинка помахала руками хвилин 20-40 , і раптом її покликав батько.

- Аван , швидко додому!- гаркнув він , висунувши голову з хати.

Авочка зайшла додому , не знаючи що її чекає ще одне страшне випробування .

- Швидко в ванну ! – наказав батько , взявши для чогось ножиці і машинку для стрижки

- Добре… - покірно сказала дитина , і попленталася в ванну .

Тато почав стригти волосся… Довгі пасма падали на підлогу, і сльози текли з дівочих очей…

- Ким ти хочеш бути ? – раптом запитав тиран

- Мамою і дружиною – наївно дивлячись тату в очі сказала Ванночка

- А я думав – проституткою . -зі злістю сказав тато

Нарешті стрижка була закінчена , тато пішов на другий поверх , а дівчинка спати…

А на ранок була субота…


© Аніта Еліот,
книга «Мені ж почулось!».
Коментарі
Показати всі коментарі (1)