Cave Lizard
2020-06-15 16:21:06
Трохи про мою книгу
Думки вголос, Цікаве
Всім, знову привіт!Я рада,що ви прочитали мій перший блог.Вас ще не багато,але це не причина сумувати.В цьому блозі я хочу написати про свою книгу.Але якщо, ви хочете, ще щось,дізнатися про мене,я зрадістю відповім.
Пишіть, запитуйте...
Але зараз не про це.Я хотіла розповісти про свою книгу.Це звісно не фентезі,про яке я писала в попередній главі,але теж думаю буде непогана книга.Так вот,треба трішки про неї розповісти,щоб ви зрозуміли,хоч щось.В описі книги я писала,про долі людей.На нашій планеті є дцже багато людей,понад 7 мільярдів,якщо не помиляюсь.Я одна із цих людей.Можливо,моє життя не банальне,але у цьому і весь зміст.Да,я не можу похвалитися багатим і розкішним життям,не можу похвалитися, також,звичайним,нічим не примітним життям.Я ,зовсім,не можу похвалитися своїм життям.По-перше,ніхто не хвалиться своїм життям,а по-друге,навіть найбільшому ворогові,я б ніколи не побажила такого життя.(Яких,доречі,в мене немає тому,що в мене я гарна риса,я вмію пробачати,пробачати все.Від маленьких помилок людей,і до зрад.Да,з людиною,яка мене зрадила,я вже не буду продовжувати спілкування,але я її пробачу.Можливо,хтось скаже:"Це неправильно,таких людей не можна пробачати,вони не заслуговують на це".Але я з ними не погоджусь,люди заслуговують на все,що їм дано.)Якщо я далі буду писати цей монолог,зовсім,забуду навіщо почала писати цей блог.Як ви пам'ятаєте, я писала про долі.Думаю,з моїх слів,можна зрозуміти,що в мене вона не дуже.Але всюди, де є щось погане,є і добре.Не буду продовжувати цей монолог далі,бо це затягнеться надовго.Якщо в когось є запитання.Пишіть,я з радістю,відповім.Всім,пака!