Дитинство. Перший день з бабусею
Нарешті ми перейшли до періоду, який я пам'ятаю.
***
Мені тоді виповнилося три роки. Знаєте я тоді не святкувала свої дні народження, їх ніхто не святкував.А, в принципі, чому я переживаю,добре,що хоч прабабуся була…
На моїх ногах є шрами. Мене прив'язували... Це на скільки я мала бути надоїдлива, щоб мене в три роки прив'язувати? Але одного разу,це побачила прабабуся (давайте домовимось,що я її буду називати бабусьою, до цього я її ніколи, не називала прабабусьою) і забрала мене від мами. Я ще досі пам'ятаю,як ми тоді з бабусьою дуже довго йшли, а я її кожні п'ять хвилин запитувала:
-А куди ми йдемо? А довго ще? А де ми зараз? А що це? А як воно їде?
-Додому. Не довго.- відповідала бабуся, ігноруючи мої інші питання, доки я не запитала.
-А хто я?
-…Ти людина,дівчинка.
-А так треба було?
-Як?
-Ну коли мене прив'язвали, мені було боляче. Всіх дівчаток прив'язують?
-Ні.
-А чому тоді мене прив'язували?Мама мене не любить?
-Любить.
-А ти мене любиш?
-Люблю…
-А чому тоді забрала мене від мами?Вона ж мене любить…
-Ми вже прийшли…
В цей момент, я почала дивитись, куди ми прийшли. Я бачила двір, з деревами. Довгий будинок, який був побдований букваою "г". Він мав п'ять поверхів. Ми зайшли в третій пад'єзд. Він був дуже темний,хоч на вулиці світло. Піднялись на другий поверх і бабуся відкрила двері. Вона мене впустила і зайшла, за мною. Ми зайшли в коридор. Біля вхідних дверей була тумбочка з вешалкой, коврик. Коли я пройшла далі побачила кухню і дві кімнати, білі двері у ванну і вбиральню. В кухню замість дверей була біла занавеска (тюль). Там були тумбочки, плита, стіл і вікно. Посередині лежав кольровий коврик. Я пройшлася далі. І побачила, ще один прохід. Він вів у кімнати, мою майбутню кімнату. Вона була темна, але бабуся ввімкнула світло, щоб я могла все роздивитися. І я побачила шкаф. На ньому були фотографії і ікони. Була фотографія моєї мами. Пам'ятаю, що я завжди на неі дивилася, щоб не забути, як вона виглядає. Бо я її після того і не бачила. Далі столо ліжко. За ними шкаф.З протилежної сторони стояв диван,на ньому іграшки.Я зразу почала їх роздивлятися,Вони мене зацікавили.Я навіть зразу не дойшла до третьої кімнати,трішки погралася.А тоді перейшла до третьої кімнати.Там був довгий шкаф,на всю стіну.В ньому був телевізор.Навпроти стояв диван.І багато вазонів.Але ця кімната мене не зацікавила.Я пішла далі гратися іграшками. Доки бабуся не покликала мене їсти.
***
Ось так пройшов мій перший нормальний день з бабусею.Я звісно вибачаюся за помилки,але це все емоції.
***
Мені тоді виповнилося три роки. Знаєте я тоді не святкувала свої дні народження, їх ніхто не святкував.А, в принципі, чому я переживаю,добре,що хоч прабабуся була…
На моїх ногах є шрами. Мене прив'язували... Це на скільки я мала бути надоїдлива, щоб мене в три роки прив'язувати? Але одного разу,це побачила прабабуся (давайте домовимось,що я її буду називати бабусьою, до цього я її ніколи, не називала прабабусьою) і забрала мене від мами. Я ще досі пам'ятаю,як ми тоді з бабусьою дуже довго йшли, а я її кожні п'ять хвилин запитувала:
-А куди ми йдемо? А довго ще? А де ми зараз? А що це? А як воно їде?
-Додому. Не довго.- відповідала бабуся, ігноруючи мої інші питання, доки я не запитала.
-А хто я?
-…Ти людина,дівчинка.
-А так треба було?
-Як?
-Ну коли мене прив'язвали, мені було боляче. Всіх дівчаток прив'язують?
-Ні.
-А чому тоді мене прив'язували?Мама мене не любить?
-Любить.
-А ти мене любиш?
-Люблю…
-А чому тоді забрала мене від мами?Вона ж мене любить…
-Ми вже прийшли…
В цей момент, я почала дивитись, куди ми прийшли. Я бачила двір, з деревами. Довгий будинок, який був побдований букваою "г". Він мав п'ять поверхів. Ми зайшли в третій пад'єзд. Він був дуже темний,хоч на вулиці світло. Піднялись на другий поверх і бабуся відкрила двері. Вона мене впустила і зайшла, за мною. Ми зайшли в коридор. Біля вхідних дверей була тумбочка з вешалкой, коврик. Коли я пройшла далі побачила кухню і дві кімнати, білі двері у ванну і вбиральню. В кухню замість дверей була біла занавеска (тюль). Там були тумбочки, плита, стіл і вікно. Посередині лежав кольровий коврик. Я пройшлася далі. І побачила, ще один прохід. Він вів у кімнати, мою майбутню кімнату. Вона була темна, але бабуся ввімкнула світло, щоб я могла все роздивитися. І я побачила шкаф. На ньому були фотографії і ікони. Була фотографія моєї мами. Пам'ятаю, що я завжди на неі дивилася, щоб не забути, як вона виглядає. Бо я її після того і не бачила. Далі столо ліжко. За ними шкаф.З протилежної сторони стояв диван,на ньому іграшки.Я зразу почала їх роздивлятися,Вони мене зацікавили.Я навіть зразу не дойшла до третьої кімнати,трішки погралася.А тоді перейшла до третьої кімнати.Там був довгий шкаф,на всю стіну.В ньому був телевізор.Навпроти стояв диван.І багато вазонів.Але ця кімната мене не зацікавила.Я пішла далі гратися іграшками. Доки бабуся не покликала мене їсти.
***
Ось так пройшов мій перший нормальний день з бабусею.Я звісно вибачаюся за помилки,але це все емоції.
Коментарі