Подорож до забуття
Я їду у поїзді і бачу прекрасні краєвиди Карпат . Там кремезні смереки , які дістають своїми верхівками хмар . Покриваючи гори прекрасних Карпат . Боже , а повітря таке свіже і п'янке , що крутиться голова . Я не можу дочекатися , доки потяг доїде до кінцевої станції і я зможу вийти , і вдихнути це повітря на повні груди .
Про цю подорож , я вже довго мріяв і , нарешті , мрії збулися . Ось , якихось пару хвилин і моя нога стане на землі , прекрасних і легендарних гір . І я , нарешті,побачу всю силу цих славнозвісних і безмежних Карпат .
І зроблю все , що запланував , просто те , про що мріяв . Є багато пунктів один із них : навчитися грати на трембіті . Ще , я хочу піднятися на Говерлу і побачити озеро " Несамовите " . Але не сьогодні , мало сил з дороги . Але на даний час свіжого гірського повітря вистачає . Вийду , напевно , в гори прогулятись . Щоб відчути всю велич цих гір . Невже, крім мене тут є ще хтось.
Так дійсно є дух карпатських лісів і полонин . Боже , яке чарівне місце. Напевно , я ще ніколи не бував в тому надприродному місці. Все так зачаровує , що кожної миті здається , що я не на цій планеті .
Хотілося б залишитись тут назавжди . Але відпустка не велика . Все-одно , кожна хвилина проведена тут , ніби вічність . Жаль тільки,що не можу цю дивовиж показати ще комусь, так як приїхав сам, але думаю: ці відчуття зможу комусь передати, так як це побачив і відчув сам. Але я точно запам'ятаю це на все життя. Я готувався заздалегіть, завчасно зібрав спорядження та рибацькі снасті , взяв намет, кухоне приладдя, щоб побути із природою один на один, так говорячи відчути всю романтику походу . І я,нарешті, відчув,відчув все,що може дати ця прекрасна і неперевершена природа. Відчув спокій,тишу і плин часу,який йшов зовсім по-другому. Не поспішаючи я звів намет та розпочав готувати вечерю, класне місце, недалеко від намету стоїть величезна ялина, яка своїми вітами накрила мій намет, немов мама пригорнула свою дитину .Ну ось, мої кулінарні здібності не підвели, казали правду що на природі все смачно, та ще пташки підбадьорюють своїм співом, на душі ще ніколи не було так затишно й спокійно. Добре,пора вже лягати спочивати, бо завтра мене ждуть пригоди, заліз в намет,тихенько примостився, щоб не злякати спів пташок, тихенько заснув. Розпочався ранок, прокинувся виспаним та повним сил, зробив всі належні процедури, приготував сніданок, зібрав риболовне знаряддя, планую приготувати рибку. Надів капелюх і пішов до гірської річки, яка знаходилась неподалік. Йду й насвистую свою улюблену мелодію, а пташки доповнюють її своїми дзвінкими співами, на душі приємно та романтично.Йду собі, аж раптом, щось почало шуміти і пташки притихли, я насторожився і почав тупцювати назад, я злякався,бо не знаю, що там може бути, із кущів було видно вуха зайця, я аж очі протер.
-Точно заєць?,- сам у себе спитав.
- Звісно, от бешкетник, він, напевно, тремтів не менше мене.Коли зрозуміли, що нічого страшного для життя немає, ми розминулися, але
- Красень , - відповів сам собі, напевно, шукав, що покуштувати, а тут я. Я думаю він не ображається, дійшовши до річки першим ділом перевірив, яка вода, щоб пірнути.
- Бббрррррррр, - вода така крижана, ні мабуть купатись не вийде.
Приготував собі місце, розмістився так , щоб було зручно, й почав готувати своє рибацьке знаряддя. Начіпив приманку та закинув у воду, сів і милуюсь тишою. Над річкою поважно лине туман.Ух, класно! Свіже повітря бадьорить, вітерець мимоволі розвіює туман, пейзажі такі , що просто не передати, відразу зрозуміло, що природа і є великим художником .
Раптом , поплавок занурився у воду, я бігом схаменувся і підсік, Так , там щось є . Я почав тягнути до себе, але на протилежному боці затятий суперник , який не хоче здаватись, але поволі все-таки здався, діставши з річки , я зрозумів , що це форель. Ніколи не ловив такої сильної риби .Цілком вистачить, щоб приготувати. Зібрався і вирушив до своєї маленької бази. По прибуттю , вирішив прилягти на кілька хвилин.
Про цю подорож , я вже довго мріяв і , нарешті , мрії збулися . Ось , якихось пару хвилин і моя нога стане на землі , прекрасних і легендарних гір . І я , нарешті,побачу всю силу цих славнозвісних і безмежних Карпат .
І зроблю все , що запланував , просто те , про що мріяв . Є багато пунктів один із них : навчитися грати на трембіті . Ще , я хочу піднятися на Говерлу і побачити озеро " Несамовите " . Але не сьогодні , мало сил з дороги . Але на даний час свіжого гірського повітря вистачає . Вийду , напевно , в гори прогулятись . Щоб відчути всю велич цих гір . Невже, крім мене тут є ще хтось.
Так дійсно є дух карпатських лісів і полонин . Боже , яке чарівне місце. Напевно , я ще ніколи не бував в тому надприродному місці. Все так зачаровує , що кожної миті здається , що я не на цій планеті .
Хотілося б залишитись тут назавжди . Але відпустка не велика . Все-одно , кожна хвилина проведена тут , ніби вічність . Жаль тільки,що не можу цю дивовиж показати ще комусь, так як приїхав сам, але думаю: ці відчуття зможу комусь передати, так як це побачив і відчув сам. Але я точно запам'ятаю це на все життя. Я готувався заздалегіть, завчасно зібрав спорядження та рибацькі снасті , взяв намет, кухоне приладдя, щоб побути із природою один на один, так говорячи відчути всю романтику походу . І я,нарешті, відчув,відчув все,що може дати ця прекрасна і неперевершена природа. Відчув спокій,тишу і плин часу,який йшов зовсім по-другому. Не поспішаючи я звів намет та розпочав готувати вечерю, класне місце, недалеко від намету стоїть величезна ялина, яка своїми вітами накрила мій намет, немов мама пригорнула свою дитину .Ну ось, мої кулінарні здібності не підвели, казали правду що на природі все смачно, та ще пташки підбадьорюють своїм співом, на душі ще ніколи не було так затишно й спокійно. Добре,пора вже лягати спочивати, бо завтра мене ждуть пригоди, заліз в намет,тихенько примостився, щоб не злякати спів пташок, тихенько заснув. Розпочався ранок, прокинувся виспаним та повним сил, зробив всі належні процедури, приготував сніданок, зібрав риболовне знаряддя, планую приготувати рибку. Надів капелюх і пішов до гірської річки, яка знаходилась неподалік. Йду й насвистую свою улюблену мелодію, а пташки доповнюють її своїми дзвінкими співами, на душі приємно та романтично.Йду собі, аж раптом, щось почало шуміти і пташки притихли, я насторожився і почав тупцювати назад, я злякався,бо не знаю, що там може бути, із кущів було видно вуха зайця, я аж очі протер.
-Точно заєць?,- сам у себе спитав.
- Звісно, от бешкетник, він, напевно, тремтів не менше мене.Коли зрозуміли, що нічого страшного для життя немає, ми розминулися, але
- Красень , - відповів сам собі, напевно, шукав, що покуштувати, а тут я. Я думаю він не ображається, дійшовши до річки першим ділом перевірив, яка вода, щоб пірнути.
- Бббрррррррр, - вода така крижана, ні мабуть купатись не вийде.
Приготував собі місце, розмістився так , щоб було зручно, й почав готувати своє рибацьке знаряддя. Начіпив приманку та закинув у воду, сів і милуюсь тишою. Над річкою поважно лине туман.Ух, класно! Свіже повітря бадьорить, вітерець мимоволі розвіює туман, пейзажі такі , що просто не передати, відразу зрозуміло, що природа і є великим художником .
Раптом , поплавок занурився у воду, я бігом схаменувся і підсік, Так , там щось є . Я почав тягнути до себе, але на протилежному боці затятий суперник , який не хоче здаватись, але поволі все-таки здався, діставши з річки , я зрозумів , що це форель. Ніколи не ловив такої сильної риби .Цілком вистачить, щоб приготувати. Зібрався і вирушив до своєї маленької бази. По прибуттю , вирішив прилягти на кілька хвилин.
Коментарі