І тебе я не покину
-І що тепер далі? Якщо все дійсно так як ми думаємо, то що мені робити? Я не збиралася його пробачати. - дівчина була у розпачі, вона вже не плакала, вже не було у неї сліз. Вона все з надією дивилася на чоловіка. Він завжди допомагав їй вирішувати проблеми, завжди знаходив рішення, але в цей раз навіть він не знає, що робити. Та все таки з його вуст зірвалася одна думка:
-Я завжди казав тобі, щоб ти не зациклювалася на мені і зараз повторюся. Якщо він це я, ти можеш не пробачати та піти. Залишити це все, можливо це те життя де ми все таки закінчимо нашу історію...
-Ні! - вона була налякана, розгубленими очима дивилася на нього, а він, в свою чергу, навіть поглянути не міг у її сторону. -Ні, Том. Я не хочу, я хочу цих відносин, я не можу. Краще я помру, чим буду без тебе... - дівчина буквально ридала, вона не хотіла вважати це правильним рішенням.
-Я розумію його думки, я завжди не хотів робити тобі боляче, ставати проблемою для тебе. Я боявся, що я знову і знову буду руйнувати тебе. Я завжди казав, що я не та людина, яка має бути з тобою. - дівчина не заспокоювала ся, здавалося, що її серце розбилося на декілька тисяч шматків, вона зруйнована, вщент. А він не може їх підтримати, бо зараз вважає, що це єдина правильна думка. Але йому було дуже боляче дивитися на неї. Через невеликий проміжок часу вона заспокоїлася і тепер її час говорити перше що спало на думку.
-А тепер послухай. Послухай мене і не перебивай. Якщо всього боятися і про все жаліти, то ми б ніколи нічого не робили, шанс чогось неприємного, болючого завжди є. Але це не означає, що ти можеш вирішувати за мене. Ти робиш мені боляче, говориш неприємні речі, щоб я тебе зненавиділа і відпустила. Але я справді не можу жити без тебе, ти мій особистий сорт Героїну, ти моя цигарка після важкого дня. Тому я не потерплю таких слів від тебе. Все що ти маєш робити, точніше не маєш, а я рекомендую тобі робити, це робити те що хочеш, не думаючи про наслідки. А не робити того, що потенційно ти не хочеш, що робиш невідомо з якої причини, хоча сам не хочеш це робити. Тому я не приймаю твого рішення. Цим рішенням ти робиш тільки боляче мені і собі, тому досить таке казати. Так це все важко, ми обидва робимо один одному боляче, але коли буває легко? Завжди було важко, але це завжди вартує усього що станеться. І щоб більше я не чула таких пропозицій від тебе...
-Я завжди казав тобі, щоб ти не зациклювалася на мені і зараз повторюся. Якщо він це я, ти можеш не пробачати та піти. Залишити це все, можливо це те життя де ми все таки закінчимо нашу історію...
-Ні! - вона була налякана, розгубленими очима дивилася на нього, а він, в свою чергу, навіть поглянути не міг у її сторону. -Ні, Том. Я не хочу, я хочу цих відносин, я не можу. Краще я помру, чим буду без тебе... - дівчина буквально ридала, вона не хотіла вважати це правильним рішенням.
-Я розумію його думки, я завжди не хотів робити тобі боляче, ставати проблемою для тебе. Я боявся, що я знову і знову буду руйнувати тебе. Я завжди казав, що я не та людина, яка має бути з тобою. - дівчина не заспокоювала ся, здавалося, що її серце розбилося на декілька тисяч шматків, вона зруйнована, вщент. А він не може їх підтримати, бо зараз вважає, що це єдина правильна думка. Але йому було дуже боляче дивитися на неї. Через невеликий проміжок часу вона заспокоїлася і тепер її час говорити перше що спало на думку.
-А тепер послухай. Послухай мене і не перебивай. Якщо всього боятися і про все жаліти, то ми б ніколи нічого не робили, шанс чогось неприємного, болючого завжди є. Але це не означає, що ти можеш вирішувати за мене. Ти робиш мені боляче, говориш неприємні речі, щоб я тебе зненавиділа і відпустила. Але я справді не можу жити без тебе, ти мій особистий сорт Героїну, ти моя цигарка після важкого дня. Тому я не потерплю таких слів від тебе. Все що ти маєш робити, точніше не маєш, а я рекомендую тобі робити, це робити те що хочеш, не думаючи про наслідки. А не робити того, що потенційно ти не хочеш, що робиш невідомо з якої причини, хоча сам не хочеш це робити. Тому я не приймаю твого рішення. Цим рішенням ти робиш тільки боляче мені і собі, тому досить таке казати. Так це все важко, ми обидва робимо один одному боляче, але коли буває легко? Завжди було важко, але це завжди вартує усього що станеться. І щоб більше я не чула таких пропозицій від тебе...
Коментарі