Думки вголос
Хочу знову тебе побачити. Серед гамірного натовпу, серед сірих будніх, серед всіх проблем хочу побачити тебе. Ковток повітря. Крок. Крок. І ми вже поруч. Хочу потонути у твоїх очах. Потонути в тому мимовільному погдяді яким ти пронизуєш наскрізь увесь світ. Хочу щоб ти знову зупинився тим поглядом на мені, на секунду довше ніж на інших.О, ті секунди. За них я би душу продала. Коли очі дивляться у саме серце.
Хочу "випадково" торкнутись твоєї руки. Ненароком, ніби випадково. Та всі ми знаємо, що випадковості не випадкові. І ти теж.
Хочу занурити руку в твоє волосся. Воно, напевно, м'яке і ледь чутно пахне одеколоном і тобою.
Хочу схилити голову на твоє плече. І сидіти так довго-довго. Вічність
Скуштувати на смак твої губи. Вони такі близькі, але в той час такі далекі. Так це лише мрії, та життя занадто коротке для нещастя. То чому б не помріяти тоді?
Хочу обійняти тебе. Міцно, і ніколи більше не відпускати.
Хочу відчувати твій теплий подих на шиї.
Прокидатися разом і засинати в твоїх обіймах.
Але ти ніколи не дізнаєшся про це