Ранок. Чути цвірінькання пташок. В своєму ліжку просинається рудоволоса дівчинка. Чути стукіт дверей в її кімнат
-З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯМ СЕСТРИЧКО!!!- гучно вигукнули дівчина 13-ти років та хлопець 20-ти років.
-І вам доброго ранку.-промовила іменинниця. –Це що мені?
-Так. А кому ще?- промовила дівчинка давши свій подарунок.
-А це від мене-промовив  хлопець.
- Дякую вам - сказала дівчинка поклавши подарунки на комод, а сама взяла свої окуляри.
- Діти! Спускайтеся на сніданок!- чути голос жінки з долу.
Діти пішли на кухню, а там стіл накритий як на бенкет.
-З днем народженням Меррі !!!- привітали чоловік й жінка, які тримали коробку з подарунком.
- Дякую – відповіла їм рудоволоса дівчина.
На вулиці чути, що листоноша розкидає  листи, газети і все інше до дверей будинку. Місіс Клім вийшла на подвір’я і забрала їхню пошту. Вона читаючи бачить ім’я «Меррі Дей».  Вона заходить в кухню і дає листа своїй доньці Кайлі, сину Діну та племінниці Мері.
- Вперше бачу щоб мені хтось надіслав лист – каже Меррі й про себе читає –
« Для Меррі Дей,
Що проживає на вулиці
Сакура під номером 157
В домі в якому панує щастя і благополуччя»
- Тітко, а ви поясните що це за лист?- питає Мері в тітки Ненсі
- А ти прочитай і дізнаєшся. Тобі цей лист має сподобатися –відповіла тітка
Дівчина відкрила лист, але на ній була печатка з воску, де були зображені 5 тваринок і назва «Елемірно». З тією восковою печаткою треба було трішки повозитися, але дівчина відкрила. І ось в конверті є два листки. Вона взяла один і почала читати
    «Вітаємо, місіс Меррі Дей!
     Ви зачисленні до Елемірної  Школи Магії
     Де Ви навчатиметесь магії.
     Ми вас радісно вітаємо
      І просимо щоб ваш голуб прийшов за тиждень до навчального року. Початок як і у               звичайних школах – 1 вересня. Також передивіться список літератури та речей, що ви    маєте придбати.
                                                          З повагою,
Директор школи
Місіс Деллі Батерфікс!»

-Ну що? Ти  рада? Ти тепер будеш навчатися там де і ми з братом - промовила Кайла
- Напевно, вам, тітонько Ненсі доведеться розповісти про мою сім’ю.
-Що ж…. Це було 11 років тому…

             1 листопада 1991 рік
Вечір. В одному будинку вечеряла сім’я. Це мати, батько і 3 дітей. Тут в будинку світло мигає
-Що це? – запитала жінка в свого чоловіка
- Напевне з світлом проблеми. Знову ці електрики не дивляться за напругою – відповів чоловік
Тут хтось стукає в вхідні двері. Високий чорноволосий чоловік пішов  відкрити двері.
Коли він їх відкрив, то побачив трьох чоловіків. Один був темноволосий, другий взагалі лисий, а третій весь побитий як пес й всі вони були в темних мантіях до низу.
Чоловік, що відчинив двері хутчіш їх зачинив і побіг до сім’ї
- Швидко потрібно їх забирати і тікати – це прозвучало як наказ
- Джею, вони тут?- запитала дружина в свого чоловіка
- Так. Джині, по різну?
Джині тільки кивнула головою. Вона взяла двох хлопчиків і зникла. Її чоловік взяв дівчинку і теж зник. В їхній будинок вдерлись ті троє чоловіки, але вони не застукали їх. Чутно голос з кінця коридору
- Хочеш наших дітей? А чи не час тобі своїх завести для армії? – задає питання Джей
-Бачу ви вже повернулися. Ну як? Заховали їх? Та знайте вони будуть в моїй армії. Але перші з вашої сімейки будете ви – промовив чоловік який мав довге коричневе волосся.
- Ти впевнений?- питає Джині
-Без сумнівів
- Тоді давай. Ми хочемо бачити як це ти нас перетягнеш на свою сторону

Наші дні
-… Він тільки вашу матір перетягнув на свою сторону, а про вашого батька ні слуху ні духу. Кажуть що він вчитель в школі, де ти поступиш, хтось каже що він блукає з думкою як відомстити тому чоловіку. Навіть я не знаю де він – закінчила свою розповідь Ненсі.
- Тобто у мене є 2 брати? – запитала Меррі
- Так. Ден і Генрі
- А де вони?
- У вашої бабусі по матері
- І вони про мене теж не знають нічого?
- Можливо не знають, а можливо знають
- Ясно…- промовила з сумом на обличчі дівчинка
- Може давайте ми підемо за покупками до Чаклунського району?- запропонував містер Клім
- Давайте - вигукнули дівчата в один голос
Всі почали збиратися. Дівчата взяли з собою списки покупок, які потрібно до школи.
- Ми готові – сказали дівчата
- Що ж добре. Тоді пішли – сказала тітонька Ненсі