Як гараж
Як гараж

Я розплющую очі і розумію, що я дома. Цей дім більше нагадував гараж: якісь незрозумілі, непотрібні розкидані навколо речі, старий брудний диван, такі ж двері в кімнату. В дверному пройомі стояв мій брат в якомусь старому розтягнутому светрі.

- Ну що ти прокинулась? – запитав він.

Нічого не розуміючи, я відповіла «Так». Тим часом перед диваном стояв телевізор, по кому йшла якась весела програма, де весела дівчинка на ім’я Тейлор збиралась на вечірку в стилі 50-их.

© Надя Смертенюк,
книга «Телевізор».
Коментарі