З м і н и
Скільки б разів я не запитував(-ла) себе ,відповідь всерівно дати
не можу. Так я усвідомлюю,що життя коротке і не варто його
витрачати в пусту,але нічого з собою зробити не можу.
Кожного
ранку я прокидаюсь з пустим лицем без емоцій щастя та з
думками ,як ж найшвидше взяти телефон в руки та зайти в соц-
мережі чи улюблений додаток.
В дитинстві ,прокинувшись, я чим пошвидше вмивалась та
снідала ,щобпіти на прогулянку з друзями. Тоді я не надавала
цьому слову ніякого значення,відповідо, і друзів було багато,не
те,що зараз. Але це не головне.
Тоді я була щаслива,не усідомлюючи цього. Мої знання були мінімальні,
тому і приносили мені щастя. Я не просиджувала
цілими днями в соц-мережах, не переглядала серіали чи фільми
щодня, та не засиджувалась допізна у телефоні чи ноутбуці. Я
бігала на природі,дихала свіжим
повітрям,насолоджувалась,жила(а не виживала),не думаючи про
завтрішній день. Мене не цікавило як я виглядаю,у що я
одягнута,та що про мене подумають іншію Чому ж зараз мене це
почало хвилювати? Що змінилось? Я? Моє оточення? Чи бачення
світу та мої принципи?
Змінилось все. Мене турбує мій зовнішній вигляд,думка інших,що
буде завтра. Я задумуюсь над цим автоматично, на рівні
підсвідомості. Ці зміни залежать тільки від мене. Немає
позитивних чи негативних змін. Це все відносно.
Хороше чи погане,негативне чи позитивне? Хто придумав поняття? Конкертні люди,створюючи рамки для суспільства? Чи
це випадковість? Випадкові слова(хоча випадковостей не буває)?
Потрібно задуматись над цим.
Зараз все ділиться на хороше та погане,так не має бути. Кожен
індивідуальний і поняття для кожного мають бути свої. Я не буду
підлаштовуватись під рамки чиїхось понять та правил. Я створю
свої,власні рамки для себе...
не можу. Так я усвідомлюю,що життя коротке і не варто його
витрачати в пусту,але нічого з собою зробити не можу.
Кожного
ранку я прокидаюсь з пустим лицем без емоцій щастя та з
думками ,як ж найшвидше взяти телефон в руки та зайти в соц-
мережі чи улюблений додаток.
В дитинстві ,прокинувшись, я чим пошвидше вмивалась та
снідала ,щобпіти на прогулянку з друзями. Тоді я не надавала
цьому слову ніякого значення,відповідо, і друзів було багато,не
те,що зараз. Але це не головне.
Тоді я була щаслива,не усідомлюючи цього. Мої знання були мінімальні,
тому і приносили мені щастя. Я не просиджувала
цілими днями в соц-мережах, не переглядала серіали чи фільми
щодня, та не засиджувалась допізна у телефоні чи ноутбуці. Я
бігала на природі,дихала свіжим
повітрям,насолоджувалась,жила(а не виживала),не думаючи про
завтрішній день. Мене не цікавило як я виглядаю,у що я
одягнута,та що про мене подумають іншію Чому ж зараз мене це
почало хвилювати? Що змінилось? Я? Моє оточення? Чи бачення
світу та мої принципи?
Змінилось все. Мене турбує мій зовнішній вигляд,думка інших,що
буде завтра. Я задумуюсь над цим автоматично, на рівні
підсвідомості. Ці зміни залежать тільки від мене. Немає
позитивних чи негативних змін. Це все відносно.
Хороше чи погане,негативне чи позитивне? Хто придумав поняття? Конкертні люди,створюючи рамки для суспільства? Чи
це випадковість? Випадкові слова(хоча випадковостей не буває)?
Потрібно задуматись над цим.
Зараз все ділиться на хороше та погане,так не має бути. Кожен
індивідуальний і поняття для кожного мають бути свої. Я не буду
підлаштовуватись під рамки чиїхось понять та правил. Я створю
свої,власні рамки для себе...
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
З м і н и
Супер ,прикрасно дякую за цю книгу
Відповісти
2021-03-04 19:03:42
3