День 4
Коли наші друзі прокинулися вони почали дивитися за гігієною рота та свого тіла. Дітям пощастило що поряд з ними відро і колодяць. Спочатку діти подбали про свій ріт. А потім зняли одяг до трусів і почали по-одному митися. Потім вони почали обходити кожний куток Хмельницького, але ранком вони переглянули лише половину. Наступив день вони йшли додому до своїх наметів. Андрійко вийшов в інтернет і побачив цікаву розповідь про хлопчика який жив на дереві. Він читав його весь час він майже не забув про його брата якого шукав. Пошуки в Хмельницькому пройшли погано. Нажаль наші друзі нічого не знайшли. Далі вони пішли до Києву, але тільки ввечері. На половині дороги вони зупинилися і розпустили намети. Всі зразу позасинали тому що дуже хотілося спати. Але щось Андрійка розбудило, це був звук здрига молнії. Він не будив Розу, тому що він хотів сам навідатися до тої людини що вдарилась молнією. Він побачив на місці людини свого брата, а коли торкнувся. Той сказав йому: Знайдеш мене ти в Львові, але бережись я з відти всіх вигнав і з тобою буду таке робити! І зник. Коли він отямився після того як його вдарила молнія, він подумав що це все маячня, але він перестав так важати коли побачив записку:
До зустрічі в Києві,
Але пам'ятай-
Я на тебе чекаю!
До зустрічі в Києві,
Але пам'ятай-
Я на тебе чекаю!
Коментарі