Ось тепер ми чоловік та дружина. І сьогодні я покину рідний дім і моє життя вже не буде таким як колись, я не зможу пізнати, що таке любов. На весіллі я побачила одну жінку, яку я ще ніколи не помічала, я подумала що це якась родичка Ромео, тому що вона б просто так не прийшла. Я стояла біля столу, взявши бокал шампанського і тут вона підійшла до мене.
-Маргарет Де Гран
-Так
-Вітаю, це дуже велика честь носити прізвище Де Очі
-Так, мені це говорили
-Я бачу, що ти його не кохаєш, тебе насильно видали заміж
-Так, по моєму лиці  дуже видно?
-Так, але можливо все буде добре?
-Не думаю....
-Добре, хочу тому вручити подарунок
З кишені вона витягнула шкатулку.
-Що це?
-Пообіцяй мені що будеш зберігати цей подарунок
-Обіцяю
-Добре, надіюся твоє слово чогось варте
І вона відійшла. Мені було дуже цікаво що в цій шкатулці, але вирішила відкрити її пізніше.
-Подруго
-Хлоя, це ти, знаєш, ти єдина людина яку я рада сьогодні бачити.
-Я рада це чути, Маргарет, якщо він буде тебе бити, або щось в такому роді, зразу кажи мені
-Обов'язково
Хлоя єдина, хто підняла мені сьогодні настрій. Я можу їй довіряти, вона найвірніша моя подруга завжди підтримає. На вигляд вона дуже висока а ще в неї біле кучеряве волосся і голубі очі.


Весілля підійшло до кінця і я зібрала речі і поїхала у будинок мого чоловіка. З батьками я досі не хотіла спілкуватися, тому не прощалася, на останок лише побачила задоволений погляд Ади. Яка ж вона стерва. Ми сіли в машину.
-Маргарет, ти дуже гарна дівчина, і я радий що твої батьки дали дозвіл на одруження
-Вони мене просто продали тобі, вони не розуміють що я не річ, і мене не можна продати
-Маргарет, тепер ти моя дружина і цього не змінити, тобі доведеться відпрацювати всі долари, за які я тебе купив, я не люблю дорогий мотлох, надіюся, ти не відносишся до нього, твої батьки давали мені гарантію
-Гарантію??? В якому сенсі
-Вони тебе повністю описали, а ще вони мені дали дозвіл на все,тому я можу робити з тобою все що хочу, можу навіть продати тебе в бордель
-Ясно, вони мене не просто продали, вони продали мене як рабиню, ненавиджу їх
-Хахаха, можеш ненавидіти їх скільки хочеш, тобі вже нічого не допоможе.
Ми під'їхали до його будинку, він був дуже великим, набагато більшим за наш будинок.
-Я хочу мати власну кімнату, не хочу з тобою спати
-Добре, даю тобі тиждень щоб освоїтися, пізніше я дам тобі роботу
Він такий наглий, у нього немає сорому. Я зайшла в кімнату і майже з неї не виходила. Я згадала про подарунок тої жінки і вирішива відкрити його.
-Чорна троянда? Навіщо вона мені?
Але я згадала її слова, щоб я не викидала цей подарунок, очевидно він був дуже важливим. Я поклала його в вазу. Але для чого вона мені її подарувала?