Ivanna Mylyk
2021-10-24 15:53:54
Думки вголос, Різне
"Думки"
Холодна осінь, ледь тепле сонце кидає своє проміння через шибку в кімнату. Листя опадає щосекунди, і скільки не збирай, воно все одно падає. Безмежно. Не хочеться холодного вітру. Думками я в кінці літа. Заходячи в пусту кімнату поринаю в минуле думок. Тут знову так холодно і пусто. Чи може тут так було завжди? Жовте світло із малої лампи не дає темряві перемогти. Стає краще від світла. Старі фотографії на стіні, та є одне пусте місце, де це фото? Ці стіни знову давлять на мене. Мені самотньо тут. Я хочу щоб мене обняли, але я мовчу. Завжди мовчу. Бо нікому не потрібні мої сльози. Всі хочуть тепла і добра у цьому світі, але чому не всі його дають. Може так як і я бояться? Це все важко. Хочу бути чиєюсь краплинкою щастя, або ж цілим світом... Та ні, хоча б краплинкою, хоча б щоб мене краплиночку чучуть любили. Чучуть. Невже я так багато прошу.
Я в пошуках щастя, того щастя що давала іншим, а де моє.